Add parallel Print Page Options

18 А Господь дав пізнати мені й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла.

19 А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!

20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!

Read full chapter