Add parallel Print Page Options

13 Всі птахи небесні повсідалися на поваленому стовбурі, й усі звірі польові були серед віття його.

14 Тож більш ніякі дерева при воді не сягали так гордо в небо, вивищуючись над листям інших. Більше ніякі добре зрошені дерева ніколи не досягнуть височини такої. Всі вони приречені на смерть, на підземний край, разом із смертними синами людськими, чий шлях веде до цвинтарної ями».

15 Ось що Господь Бог говорить: «Того дня, як зійшов він у Шеол, Я тугу випустив. Жалобою Я вкрив глибокі води, спинив потоки. Ливан я смутком огорнув, і всі дерева польові зав’яли.

Read full chapter