Add parallel Print Page Options

13 Ось вже прорвались на мою стежину,
    мене зживають зо світу.
    Немає звідки ждати допомоги.
14 Ось вони сунуть, ніби крізь пролом,
    мене вражають в найслабкіше місце.
15 Охоплений я жахом невимовним
    мов вітром здуло вдачу мою горду,
    хмариною розвіялось спасіння.

Read full chapter