Add parallel Print Page Options

В молитві не давайте собі спочинку,
    поки Єрусалим з руїн Господь не підніме,
    земною славою[a] її не зробить.

Господь правицею клянеться,
    могутню руку піднімає:
«Ніколи більш не дам зерна твого
    на їжу ворогам твоїм.
Чужинці не пізнають смак вина п’янкого, молодого,
    яке дісталося тобі таким трудом.
Хто врожаї збирає, той із хлібом буде
    і славитиме Господа,
хто виноград збирає, питиме вино
    на Моєму святому подвір’ї».

Read full chapter

Footnotes

  1. 62:7 поки… славою Тобто «містом, яке поважають всі народи землі».