Add parallel Print Page Options

10 А вона була скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.

11 І склала вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови.

12 І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілій пильнував за її устами.

Read full chapter