Add parallel Print Page Options

Перший Ангел засурмив, і стався град та вогонь, перемішані з кров’ю, і все те вилилося на землю. Третина землі, дерев й уся зелена трава згоріли у вогні.

Засурмив другий Ангел, і ніби величезна гора, охоплена вогнем, упала в море, перетворивши третину моря на кров. Третина всього живого в морі повмирала й третина кораблів була знищена.

10 Засурмив третій Ангел у сурму свою, і велика зірка, що сяяла, немов світильник, упала з неба на третину всіх річок та джерел. 11 І ймення зірки тієї—«Полин»[a]. Тож третина води стала гіркою, та багато людей вмерло від тієї води.

12 Засурмив у сурму четвертий Ангел, і третина сонця й місяця, й третина зірок були вдарені. Третина їх згасла, і третина дня, а також третина ночі втратили своє світло.

13 Потім поглянув я і побачив орла, який летів у височині. Він промовляв гучним голосом: «Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, бо три сурми напоготові і засурмлять незабаром три Ангели!»

Сарана

П’ятий Ангел засурмив у сурму, і побачив я зірку, що впала з неба на землю. І був даний їй ключ від колодязю, що вів униз до безодні. Коли вона відімкнула криницю, що вела до безодні, звідти пішов дим, ніби диміла велетенська піч; тоді сонце й небо почорніли від того диму.

З того диму на землю попадала сарана, і сила була дана їй жалити людей, подібно скорпіонам. Але ж наказано їй було не завдавати ніякої шкоди ні траві на землі, ні жодній рослині, ані дереву, а тільки людям, у яких немає Божої печаті на чолі. І наказ був даний тій сарані: не вбивати людей, але болем мучити їх п’ять місяців. А біль той, як від жала скорпіона. І всі п’ять місяців шукатимуть ті люди смерті, але не знайдуть її. Вони благатимуть про смерть, та вона обходитиме їх.

Сарана ж та схожа була на коней, готових до бою. На головах у неї було щось на зразок золотих вінчиків, а обличчя подібні до людських. Волосся сарани нагадувало жіноче, а зуби були, як у левів. На грудях у сарани були немовби залізні панцирі, а шум її крил нагадував гуркіт колесниць, що мчать на битву, запряжені багатьма кіньми. 10 Сарана мала хвости з жалом, як у скорпіонів. І в хвостах тих сили було стільки, щоб мучити людей протягом п’яти місяців. 11 Царем сарани був ангел безодні на ім’я «Аваддон»[b], гебрейською мовою, а грецькою мовою—«Аполліон» (або «Руйнівник»).

12 Перше велике лихо минуло. Два інших великих лиха все ще наближаються.

Нові кари

13 Шостий Ангел засурмив у сурму свою, і почув я голос, що линув із чотирьох рогів золотого вівтаря, який стояв перед Богом. 14 І звернувся він до шостого Ангела з сурмою: «Звільни чотирьох Ангелів, прикутих біля річки Євфрат». 15 Тоді чотирьох Ангелів, які були напоготові саме для цієї години, дня, місяця й року, було звільнено, щоб убити одну третину людства. 16 Загальна кількість вершників і коней у їхньому війську налічувала двісті мільйонів, і я чув це число.

17 У видінні моїм я бачив коней й вершників, які виглядали саме так: вони мали вогняно-червоні, синьо-гіацинтові й жовто-сірчані панцирі. Голови коней були схожі на левові, а з пащ у них вилітали вогонь, дим і сірка. 18 Цими трьома карами—вогнем, димом і сіркою, що вилітали з їхніх пащ, було вбито третину людства. 19 Сила коней була в їхніх пащах та хвостах, бо хвости їхні були схожі на змій, які жалили й ранили людей.

20 Решта людей, яких не знищили ці кари, не покаялася у своїх вчинках. Вони не перестали поклонятися демонам та бовванам золотим, срібним, мідним, кам’яним та дерев’яним, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити. 21 Не покаялися вони ні у вбивствах, ні в чаклунстві, ні в розпусті, ні в крадіжках.

Footnotes

  1. 8:11 Полин Або «гіркота». Полин—дуже гірка трава.
  2. 9:11 Аваддон З гебрейської мови перекладається як «смерть» або «руїна». Див.: Йов 26:6 та Пс. 88:11.