Числа 1:47-14:42

Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version

⁴⁷ Левитів за їхнім батьківським коліном разом з іншими пораховано не було. ⁴⁸ І сказав Господь Мойсею: ⁴⁹ «Не перераховуй коліно Левія. Не переписуй їх разом з народом Ізраїлю. ⁵⁰ А постав їх при святому наметі Заповіту, над усім його начинням, над усім, що до нього належить. Вони мусять носити святий намет і все його знаряддя, вони мусять доглядати за ним, і ставати табором навколо святого намету. ⁵¹ Як тільки святий намет треба переносити, левити мають розібрати його, як тільки святий намет треба ставити, левити мають зробити це. Якщо ж хтось інший наблизиться до нього—смерть йому.

⁵² Народ Ізраїлю ставатиме табором окремо, кожний у своєму полку, кожен у своєму таборі, під своїм прапором. ⁵³ Та левити мають ставати табором навколо святого намету Заповіту, щоб гнів Божий не впав на громаду ізраїльську. Левити доглядають за святим наметом Заповіту».

⁵⁴ Тож народ Ізраїлю зробив усе так, як Господь заповідав Мойсею.

Облаштування табору

2 Господь сказав Мойсею та Аарону: ² «Діти Ізраїлю мають ставати кожний під своїм власним прапором і під прапором своїх родів. Вони мають ставати навколо намету зібрання на певній відстані від нього.

³ На сході, там де сходить сонце—прапор табору Юди з його полками. Вождем синів Юди буде Нашон, син Аммінадава. ⁴ Його полк налічує сімдесят чотири тисячі шістсот воїнів.

⁵ З одного боку коліна Юди стане табором коліно Іссаха́ра. Вождем людей Іссаха́ра буде Нетанел, син Зуара. ⁶ Його полк налічує п’ятдесят чотири тисячі чотириста воїнів.

⁷ З іншого боку Юди стане коліно Завулона. Вождем людей Завулона буде Еліав, син Гелона. ⁸ Його полк налічує п’ятдесят сім тисяч чотириста воїнів.

⁹ Усього в таборі Юди налічується за полками сто вісімдесят шість тисяч чотириста воїнів. Вони рушатимуть першими.

¹⁰ На південь—прапор табору Рувима з його полками. Вождем людей Рувима буде Елізур, син Шедеура. ¹¹ Його полки налічують сорок шість тисяч п’ятсот воїнів.

¹² З одного боку коліна Рувима стане коліно Симеона. Вождем синів Симеона буде Шелуміел, син Цурішаддая. ¹³ Його полки налічують п’ятдесят дев’ять тисяч триста воїнів.

¹⁴ З іншого боку коліна Рувима стане коліно Ґада. Вождем синів Ґада буде Еліасаф, син Деуела^[a]. ¹⁵ Його полки налічують сорок п’ять тисяч шістсот п’ятдесят воїнів.

¹⁶ Усього в таборі Рувима налічується за полками сто п’ятдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят воїнів. Вони рушатимуть другими.

¹⁷ Далі рушатиме намет зібрання у таборі левитів, посередині інших таборів. Вони рушатимуть, як стояли таборами, кожен на своєму місці і під своїм прапором.

¹⁸ На захід стоятиме прапор табору Ефраїма, з його полками. Вождем людей Ефраїма буде Елішама, син Аммігуда. ¹⁹ Його полки налічують сорок тисяч п’ятсот воїнів.

²⁰ Поруч із ними коліно Манассії. Вождем дітей Манассії буде Ґамаліел, син Педазура. ²¹ Його полки налічують тридцять дві тисячі двісті воїнів.

²² З іншого боку коліна Ефраїма буде коліно Веніамина. Вождем людей Веніамина буде Авідан, син Ґідеоні. ²³ Його полки налічують тридцять п’ять тисяч чотириста воїнів.

²⁴ Усього в таборі Ефраїма налічується за полками сто вісім тисяч сто воїнів. Вони рушатимуть третіми.

²⁵ На півночі—прапор табору Дана, з його полками. Вождем синів Дана буде Агієзер, син Аммішаддая. ²⁶ Його полки налічують шістдесят дві тисячі сімсот воїнів.

²⁷ З одного боку коліна Дана буде коліно Ашера. Вождем людей Ашера буде Паґіел, син Окрана. ²⁸ Його полки налічують сорок одну тисячу п’ятсот воїнів.

²⁹ З іншого боку коліна Дана буде коліно Нафталі. Вождем людей Нафталі буде Агіра, син Енана. ³⁰ Його полки налічують п’ятдесят три тисячі чотириста воїнів.

³¹ Усього в таборі Дана налічується сто п’ятдесят сім тисяч шістсот воїнів. Під своїми прапорами табір Дана виступить останнім».

³² Це все діти Ізраїлю, яких було перелічено. Всього пораховано по таборах за полками шістсот три тисячі п’ятсот п’ятдесят воїнів. ³³ Як і заповідав Господь Мойсею, левитів не було пораховано разом з рештою ізраїльтян.

³⁴ Тож сини Ізраїлю зробили все, що Господь заповідав Мойсею. Так вони ставали табором під своїми прапорами. Так вони рушали, кожен зі своїм родом та зі своєю родиною.

Аароновий рід, священики

3 Ось покоління Аарона й Мойсея, коли Господь розмовляв з Мойсеєм та горі Синай. ² Ось імена синів Аарона: Надав (первенець), Авігу, Елеазар та Ітамар. ³ То були імена синів Аарона, помазаних і призначених служити священиками. ⁴ Та Надав і Авігу померли перед лицем Господа, коли принесли хибний вогонь перед Господом у пустелі Синай. Синів же вони не мали. Тож Елеазар та Ітамар служили священиками протягом усього життя батька їхнього Аарона.

Левити—помічники священиків

⁵ Господь сказав Мойсею: ⁶ «Приведи коліно Левія і віддай їх на службу до священика Аарона. ⁷ Вони служитимуть йому і служитимуть усій громаді при наметі зібрання, і виконуватимуть усю важку роботу при священному наметі. ⁸ Вони дбатимуть про все начиння намету зібрання і служитимуть (замість усіх інших з громади Ізраїлю) відправи у святилищі.

⁹ Признач левитів Ааронові та його синам. Серед усього народу Ізраїлю вони цілковито віддані Аарону.

¹⁰ І признач Аарона та його синів, виконували свої обов’язки як належить священикам. А будь-кого іншого, крім левитів, хто наблизиться до святих речей^[b], мусить бути покарано на смерть».

¹¹ Господь сказав Мойсею: ¹² «Ось Я взяв левитів з-поміж народу ізраїльського замість усіх первістків народу ізраїльського. І будуть левити Моїми.

¹³ Бо кожен первісток—Мій. Того дня, коли Я вбив усіх первістків в Єгипті, Я взяв Собі всіх первістків в Ізраїлі, як від людини, так і від тварини в Ізраїлі. Вони будуть Моїми. Я—Господь»^[c].

¹⁴ І сказав Господь Мойсею в пустелі Синай: ¹⁵ «Порахуй левитів за родами їхніми й родинами. Перелічи всіх чоловіків віком від місяця й старше».

¹⁶ Тож Мойсей порахував їх, як Господь наказав йому.

Це роди левитів за їхніми родами.

²¹ Роди Ливні та Шимея належали Ґершонові. Це були роди ґершонітів. ²² Кількість їх, згідно з числом кожного чоловіка віком від місяця й старше становила сім тисяч п’ятсот чоловік. ²³ Род ґершонітів став табором за священним наметом з західну. ²⁴ Вождем батьківського дому ґершонітів був Еліасаф, син Лаела. ²⁵ Ґершонії мали доглядати в наметі зібрання святий намет і його покриття, запону при вході до намету зібрання, ²⁶ запону подвір’я, завісу при вході до подвір’я перед святим наметом, вівтар і його мотуззя, а також виконувати важливу роботу, пов’язану з цим усім.

²⁷ Роди Амрама, Іцгара, Хеврона та Уззіела належали Когатові. Це були Когатові роди. ²⁸ Згідно з числом кожної людини чоловічої статі віком від місяця і старше їх було вісім тисяч триста^[d] чоловік, що наглядали за святими речами.

²⁹ Роди Когата стали табором уздовж південного боку священного намету. ³⁰ Вождем батьківського дому родин Когата був Елізафан, син Уззіела. ³¹ Вони доглядали ковчег, стіл, світильник, вівтарі, начиння, яке там використовувалося, завісу, й виконували важливі роботи, пов’язані з усім цим.

³² Верховним з-поміж вождів левитів був Елеазар, син священика Аарона. Він відповідав за тих, хто доглядав за священними речами.

³³ Роди Маглі та Муші належали Мерарі. Вони складали роди Мераріїв. ³⁴ Їх кількість, згідно з числом кожного чоловіка віком від місяця і старше була шість тисяч двісті чоловік. ³⁵ Вождем батьківського дому родин Мераїїв був Цурієл, син Абігайла. Вони стали табором вздовж північного боку священного намету. ³⁶ Мерарії мали доглядати за рамами священного намету, його палями, стовпами, його підніжжям, за всім його начинням і виконувати всю важливу роботу, пов’язану з цим, ³⁷ а також за стовпами навколо подвір’я, їхнім підніжжям, кілками і мотуззям.

³⁸ Мойсей, Аарон та його сини стали табором перед святим наметом зі східного боку, на схід сонця. Вони охороняли святиню ізраїльського народу. А будь-кого іншого, хто наблизиться, слід бути покарати на смерть.

³⁹ Усіх левитів, яких Мойсей та Аарон порахували за наказом Господа за їхніми родами, включаючи кожного чоловіка віком від місяця й старше, було двадцять дві тисячі.

Левити—за первістків

⁴⁰ Господь сказав Мойсею: «Порахуй кожного первістка чоловічої статі в народі Ізраїлю віком від місяця й старше і зроби перелік імен їхніх. ⁴¹ Візьми левитів для Мене, Господа, замість кожного первістка синів Ізраїлю і худобу левитів заміни на первістків худоби ізраїльського народу».

⁴² Тож Мойсей порахував кожного первістка всіх синів Ізраїлю, як Господь наказав йому. ⁴³ Кількість усіх первістків чоловічої статі, перелічених за іменами, віком від одного місяця і старше, становила двадцять дві тисячі двісті сімдесят три.

⁴⁴ Господь сказав Мойсею: ⁴⁵ «Візьми левитів замість кожного первістка народу ізраїльського й худобу левитів замість їхньої худоби. Левити—Мої. Я—Господь. ⁴⁶ Щоб заплатити за двісті сімдесят три первістки з народу Ізраїлю, що перевищують кількість левитів, ⁴⁷ візьми по п’ять шекелів^[e] за кожного. Бери святим шекелем, тобто двадцять ґер^[f] за шекель. ⁴⁸ Віддай срібло Аарону та його синам за двохсот сімдесят трьох первістків».

⁴⁹ Тож Мойсей узяв гроші, щоб сплатити викуп за тих, що перевищували кількість викуплених левитами. ⁵⁰ Він взяв срібло від первістків народу Ізраїлю: тисячу триста п’ятдесят шість шекелів^[g] за святим шекелем. ⁵¹ Мойсей віддав срібло Аарону та його синам, як йому наказав Господь.

Справа Когатового роду

4 І сказав Господь Мойсею і Аарону: ² «Порахуй синів Когата серед левитів за їхніми родами й родинами ³ віком від тридцяти до п’ятдесяти років—усіх хто прийшов служити, виконувати роботу в наметі зібрання. ⁴ Це служба синів Когата у наметі зібрання: дбати про найсвятіші речі. ⁵ Коли табір вирушатиме, Аарон та сини його мусять увійти, спустивши запону, і вкрити нею ковчег Заповіту. ⁶ Тоді вони мусять укрити його тонкою шкіряною ковдрою, розстелити на ній темно-синє простирадло, й вставити жердини в петлі ковчега. ⁷ Потім вони мусять розстелити синю тканину на святому столі й поставити на ньому тарілки, ложки, келихи й глеки для ливних пожертв, і повсякденний хліб теж має бути на ньому. ⁸ Тоді вони мають накинути червону тканину на все це, покрити її тонкою шкірою, а потім вставити палі на місце.

⁹ Потім вони мають узяти блакитну тканину й накрити світильник, його свічки, шипці й гасильниці, і всі глечики з оливою, яку вживають у світильнику. ¹⁰ Потім вони мають огорнути його і все його знаряддя покривалом з найтоншої шкіри й поставити на ноші.

¹¹ Вони мусять накрити найтоншою блакитною тканиною золотий вівтар, вкрити його найтоншою шкірою і вставити палі на місце.

¹² Тоді вони мають узяти всі частини знаряддя, що використовується під час служби у Святому Місці, й загорнути їх у блакитну тканину, а тоді вкрити їх найтоншою шкірою й поставити їх на ноші.

¹³ Тоді вони мають прибрати попіл з жертовника й накрити його пурпуровою тканиною. ¹⁴ Тоді вони мають покласти на те все знаряддя, що використовується під час служби на вівтарі: жаровні, виделки, кочерги, чаші—все начиння жертовника. Все це вони мають вкрити покривалом з найтоншої шкіри і вставити палі на місце.

¹⁵ Коли Аарон та його сини закінчать покривати святі речі і все знаряддя і коли табір буде вже готовий вирушати, після цього сини Когата можуть увійти, щоб нести їх. Таким чином вони не торкатимуться святих речей і не помруть. Сини Когата нестимуть ці речі у наметі зібрання.

¹⁶ Елеазар, син священика Аарона, відповідатиме за оливу для світильника, запашне куріння, повсякденні жертви й оливу для помазання. Він доглядатиме за всім священним наметом і всім у ньому, за святими речами та знаряддям».

¹⁷ Тоді Господь сказав Аарону й Мойсею: ¹⁸ «Дивіться, щоб рід Когата не зник з-поміж левитів. ¹⁹ Зроби це для них, аби жили вони й не вмирали, коли наближатимуться до найсвятіших речей. Нехай Аарон і сини його ввійдуть і призначать для кожного з них його роботу й ношу його, ²⁰ щоб сини Когата не могли ввійти й побачити святиню бодай на хвилю, інакше вони помруть».

Справа Ґершонового роду

²¹ Господь сказав Мойсею: ²² «Порахуй людей Ґершона також за їхніми родинами й родами ²³ віком від тридцяти до п’ятдесяти років—усіх, хто прийшов служити, виконувати роботу в наметі зібрання. ²⁴ Це служба синів Ґершона: складати й переносити. ²⁵ Вони переноситимуть запони святого намету зібрання і його покрови, покривала з найтоншої шкіри, що зверху на ньому, й запону входу до намету зібрання, ²⁶ запони двору, а також при вході до воріт у дворі, який оточує святий намет і вівтар, їхнє мотуззя і все робоче знаряддя, і все це стосується їх. Вони виконуватимуть цю роботу. ²⁷ Уся робота Ґершонових синів—те, що вони носять і складають, виконуватиметься за розпорядженням Аарона та його синів. І признач їх доглядати за всім, що вони носитимуть. ²⁸ Це робота синів Ґершона в наметі зібрання, і вони виконуватимуть свою службу під наглядом Ітамара, сина священика Аарона.

Справа роду Мерарі

²⁹ Порахуй синів Мерарі за їхніми родами й родинами, ³⁰ кожного віком від тридцяти до п’ятдесяти років—усіх, хто прийшов служити, виконувати роботу в наметі зібрання. ³¹ Їхні обов’язки—нагляд за тим, що вони нестимуть разом з усією їхньою роботою у наметі зібрання, включатиме раму святого намету, його палі та стовпи й підніжки, ³² стовпи навколишнього подвір’я, їхні підніжки, кілки, мотуззя й усе відповідне знаряддя. Перелічи речі, що їм доручено доглядати й нести.

³³ Це служба родин Мераріїв, включаючи всю їхню службу в наметі зібрання, під наглядом Ітамара, сина священика Аарона».

Родини левитів

³⁴ Мойсей, Аарон і вожді колін порахували людей Когата за їхніми родами й родинами ³⁵ віком від тридцяти до п’ятдесяти—усіх, хто став до служби, щоб виконувати роботу в наметі зібрання.

³⁶ Кількість людей, порахованих за їхніми родами, становила дві тисячі сімсот п’ятдесят. ³⁷ Це пораховані з родів Когата—всі, хто служив у наметі зібрання, кого Мойсей та Аарон порахували за наказом Господа, даним через Мойсея.

³⁸ Ґершонітів було пораховано за їхніми родами й родинами, ³⁹ кожного віком від тридцяти до п’ятдесяти—усіх, хто прийшов служити, виконувати роботу в наметі зібрання. ⁴⁰ Кількість усіх перелічених за їхніми родами становила дві тисячі шістсот тридцять чоловік. ⁴¹ Це всі пораховані з родів Ґершона, хто служив у наметі зібрання, кого Мойсей та Аарон порахували за наказом Господа.

⁴² Людей Мерарі було пораховано за їхніми родами і родинами, ⁴³ кожного віком від тридцяти до п’ятдесяти—всіх, хто прийшов служити й виконувати роботу в наметі зібрання. ⁴⁴ Кількість усіх порахованих за їхніми родами становила три тисячі двісті чоловік. ⁴⁵ Це всі пораховані з родів Мерарі, хто служив для перенесення намету зібрання, кого Мойсей та Аарон порахували за наказом Господа.

⁴⁶ Мойсей, Аарон та провідники Ізраїлі порахували всіх левитів за їхніми родами й батьківськими родинами, ⁴⁷ —всіх від тридцяти до п’ятдесяти років, хто прийшов служити й виконувати обов’язок перенесення в намету зібрання. ⁴⁸ Кількість становила вісім тисяч п’ятсот вісімдесят чоловік.

⁴⁹ Їх було перераховано за наказом Господа через Мойсея, кожного за його обов’язками й відповідальністю, як Господь наказав Мойсею.

Правила очищення

5 Господь сказав Мойсею: ² «Накажи народу Ізраїлю, щоб вони вислали з табору кожного прокаженого, кожного з будь-якою течею і кожного, хто став нечистий від дотику до померлого. ³ Вишліть і чоловіка, й жінку. Вишліть їх геть із табору, щоб вони не забруднили табір, де Я живу поміж них».

⁴ Тож народ Ізраїлю зробив це й вислав їх геть із табору. Народ Ізраїлю зробив так, як Господь наказав Мойсею.

Відшкодування за провини

⁵ Господь сказав Мойсею: ⁶ «Скажи народу Ізраїлю: „Коли чоловік або жінка вчинить якийсь гріх проти когось, це також зрадливе щодо Господа, тоді ця людина винна. ⁷ Вона мусить визнати гріх, що скоїла, відшкодувати вповні, додати ще одну п’яту до цього й віддати тому, кого скривджено. ⁸ Якщо скривджений помер і в нього немає близького родича, що отримав би відшкодування, тоді воно піде Господу для священика, разом із бараном, що його приносять у жертву як спокуту за провину.

⁹ Будь-яка свята жертва, що її народ Ізраїлю приносить священику, священику й належатиме. ¹⁰ Хоч би хто що приніс священику, те йому й належатиме”».

Чоловікові підозри

¹¹ І сказав Господь Мойсею: ¹² «Скажи народу Ізраїлю: „Якщо дружина зайде на манівці, стане невірна чоловікові ¹³ й зляжеться з іншим, а чоловік її про це не знатиме, і хоч вона й осквернилася, однак свідків немає і її не впіймано на вчинку, ¹⁴ і як охоплять його ревнощі до жінки, а вона осквернилася, або як охоплять його ревнощі до жінки, а вона не осквернилася, ¹⁵ тоді чоловік мусить привести жінку свою до священика, і мусить він принести пожертву за неї десятину ефи^[h] ячмінного борошна. Він не повинен лити оливу на неї або спалювати запашне куріння, бо це пожертва ревнощів, жертва на спомин, що нагадує провину.

¹⁶ Тоді священик наблизить її і звелить стати перед Господом. ¹⁷ Потім священик наллє святої води в глиняну посудину, візьме пороху, що на долівці святого намету, й кине його в воду. ¹⁸ Тоді священик поставить жінку перед Господом, розпустить її волосся й покладе їй у руки хлібну жертву, щоб збудити пам’ять, це жертва від її ревнивого чоловіка. І в руці у священика буде гірка вода, що наводить прокляття.

¹⁹ Священик примусить жінку присягнутися й скаже їй: „Якщо ніхто не спав з тобою і якщо ти не зрадила й не стала нечистою, поки заміжня за своїм чоловіком, тоді ця гірка вода, що наводить прокляття, не зашкодить тобі. ²⁰ Та якщо ти зрадила у шлюбі свого чоловіка, і стала нечистою і хтось інший, а не чоловік твій, спав з тобою, тоді ²¹ священик примусить її присягнутися клятвою прокляття: „Нехай Господь зробить так, щоб народ твій ім’ям твоїм проклинав інших, і хай примусить лоно твоє зів’яти, а живіт—знепліднитися^[i]. ²² Нехай вода ця, що наводить прокляття, ввійде в тіло твоє і примусить живіт твій знепліднитися, а лоно зів’яти”. Тоді жінка мусить сказати: „Амінь, амінь”.

²³ Потім священик запише ці прокляття на сувої і змиє їх гіркою водою. ²⁴ Тоді він дасть випити жінці гірку воду, що наводить прокляття, і вода ввійде в неї, щоб спричинити великий біль.

²⁵ Потім священик візьме з рук жінки жертву ревнощів, поколише нею перед Господом і принесе її на вівтар. ²⁶ Тоді священик візьме жменю з офіри як жертву на спомин і спалить її на вівтарі. Після цього він примусить жінку випити воду. ²⁷ Коли примусить він її випити цю воду, то якщо вона нечиста й була невірна своєму чоловікові, тоді вода, що наводить прокляття, увійде в неї, щоб спричинити великий біль, і живіт її розпухне, а лоно зів’яне. І буде проклята вона межи людьми. ²⁸ Якщо жінка не зганьбила себе, якщо була чиста, тоді визнають її невинною і зможе вона мати дітей.

²⁹ Це правило про ревнощі, коли жінка зайде на манівці, поки вона за чоловіком своїм, і зганьбиться, ³⁰ або коли чоловік почне ревнувати жінку свою. Тоді він має поставити її перед Господом, і священик зробить усе це з нею. ³¹ Тоді чоловік не винний у вчинку, а жінка понесе кару свою».

Назореї

6 І сказав Господь Мойсею: ² «Скажи народу Ізраїлю: „Якщо чоловік або жінка дає особливу обітницю стати назореєм, тобто присвятить себе Господу, ³ та людина мусить, не питиме вина чи інших п’янких напоїв. Та людина не мусить пити виноградного соку, ніякого оцту, зробленого з винограду, ні інших п’янких напоїв, ані їсти свіжого або сушеного винограду. ⁴ Увесь час свого назорейства та людина не мусить їсти нічого, зробленого з виноградної лози, навіть виноградного насіння або лушпиння.

⁵ Протягом усього часу назорейської обітниці цієї людини хай бритва не торкається її волосся, доки не скінчаться дні, що на них людина посвятила себе Господу. Людина та буде свята. Вона має відпустити волосся на голові, щоб було воно довгим.

⁶ Протягом усього часу, на який та людина посвятила себе Господу, вона не мусить входити туди, де є померлий. ⁷ Вона не повинна порушувати клятву ні заради батька, ні матері, ні брата чи сестри, коли помруть вони, бо знак посвячення Богу на голові в неї^[j]. ⁸ Протягом усіх днів назорейства та людина буде святою для Господа.

⁹ Якщо хтось раптово помре поруч із назореєм і це осквернить знак його посвяченості Богу, він мусить поголити голову в день очищення. Це може бути тільки на сьомий день після того, як він торкнувся мертвого тіла. ¹⁰ Восьмого дня та людина має принести священику до входу до намету зібрання двох горлиць чи двох голуб’ят. ¹¹ Священик принесе одне як жертву очищення, а друге—як жертву всеспалення, щоб ту людину очистити, бо вона порушила клятву, торкнувшись померлого. Того ж дня людина мусить знову освятити голову, ¹² посвятити себе Господу на всі дні назорейства, і принести однолітнє ягня як жертву за провину. Попередні ж дні не враховуватимуться, бо дні назорейства його було опоганено.

¹³ Ось закон для назорея: того дня, коли скінчиться час назорейства, його мусять привести до входу в намет зібрання. ¹⁴ Він мусить принести в жертву Господу:

¹⁶ Священик принесе все це перед Господом і здійснить жертву очищення людини та жертву спалення, ¹⁷ барана як мирну жертву Господу разом із кошиком опрісноків. Священик мусить принести належну офіру та ливну жертву.

¹⁸ Потім назорей має поголити посвячену голову при вході до намету зібрання, узяти посвячене волосся й покласти його у вогонь під мирною жертвою.

¹⁹ Після цього священик візьме відварену баранячу лопатку й один прісний корж із кошика та одну паляницю прісну й покладе в руки назорея, коли той зістриже посвячене волосся. ²⁰ Потім священик принесе все це як жертву колихання перед Господом. Це буде святий дар, бо священик має разом з грудиною жертви колихання стегно жертви принесення. Після цього назорей може пити вино.

²¹ Це закон для назорея, що дав обітницю. Це його жертви за своє посвячення, крім того, на що він іще спроможеться. Згідно з обітницею, що її дала та людина, вона має й поводитися, згідно з законом про назорейську посвяту”».

Благословення священика

²² Господь сказав Мойсею: ²³ «Скажи Аарону та його синам: „Ви маєте благословляти народ Ізраїлю таким чином. Кажіть їм:

²⁷ Так вони призиватимуть ім’я Моє на народ Ізраїлю і Я благословлятиму їх”».

Освячення святого намету

7 Того дня, коли Мойсей закінчив встановлювати святий намет, він помазав і освятив його і все його начиння, і вівтар, і все його знаряддя. Коли він помазав їх і освятив їх, ² провідники, голови батьківських домів, вожді колін, що стояли на чолі перепису, принесли дари.

³ Принесли вони перед Господом як дари свої шість критих возів і дванадцять волів—один віз на двох вождів і по волу на кожного. Коли вони принесли їх перед святий намет, ⁴ Господь сказав Мойсею: ⁵ «Прийми ці дари від них, ці дари будуть використані в наметі зібрання. Віддай це левитам для їхньої служби».

⁶ Тож Мойсей узяв вози й волів і віддав їх левитам. ⁷ Він узяв два критих вози та чотирьох волів людям Ґершона, як потребувала їхня служба. ⁸ Він дав чотири критих вози та вісім волів людям Мерарі, як потребувала їхня служба під керівництвом Ітамара, сина священика Аарона. ⁹ Він не дав нічого людям Когата, бо їхня служба стосувалася святих речей, які вони мали нести на своїх плечах.

¹⁰ Вожді також принесли дари для посвячення жертовника, коли його було помазано. Вожді принесли свої дари перед жертовником. ¹¹ Тоді Господь сказав Мойсею: «Нехай вожді один по одному приносять свої дари щодня».

¹² Той, хто приніс свої дари першого дня, був Нашон, син Аммінадава з коліна Юди. ¹³ Його дарунками були срібна таріль, вагою сто тридцять шекелів^[m], одна срібна чаша, вагою сімдесят шекелів^[n] (обидві за святим шекелем), обоє повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ¹⁴ один великий золотий черпак вагою десять шекелів^[o], повна ладану, ¹⁵ один бичок із череди, один баран, однолітнє ягня для жертви всеспалення, ¹⁶ один козел для жертви очищення, ¹⁷ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять ягнят-одноліток. Це було принесення Нашона, сина Аммінадава.

¹⁸ Другого дня Нетанел, син Зуара, вождь Іссаха́ра приніс дар. ¹⁹ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ²⁰ один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ²¹ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ²² один козел для жертви очищення, ²³ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це було приношення Нетанела, сина Зуара.

²⁴ Третього дня Еліав, син Гелона, вождь Завулонова коліна, приніс дар. ²⁵ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ²⁶ один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ²⁷ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ²⁸ один козел для жертви очищення, ²⁹ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це було приношення Еліава, сина Гелона.

³⁰ Четвертого дня Елізур, син Шедеура, вождь Рувимова коліна, приніс дар. ³¹ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ³² один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний запашного куріння, ³³ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ³⁴ один козел для жертви очищення, ³⁵ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це приношення Елізура, сина Шедеура.

³⁶ П’ятого дня Шелуміел, син Цурішаддая, вождь Симеонова коліна, приніс дар. ³⁷ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ³⁸ один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ³⁹ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ⁴⁰ один козел для жертви очищення, ⁴¹ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це приношення Шелуміела, сина Цурішаддая.

⁴² Шостого дня Еліасаф, син Деуела, вождь Ґадова коліна, приніс дар. ⁴³ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ⁴⁴ один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ⁴⁵ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ⁴⁶ один козел для жертви очищення, ⁴⁷ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це приношення Еліасафа, сина Деуела^[p].

⁴⁸ Сьомого дня Елішама, син Аммігуда, вождь Ефраїмова коліна приніс дар. ⁴⁹ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ⁵⁰ один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ⁵¹ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ⁵² один козел для жертви очищення, ⁵³ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це приношення Елішама, сина Аммігуда.

⁵⁴ Восьмого дня Ґамаліел, син Педазура, вождь Манассієвого коліна, приніс дар. ⁵⁵ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ⁵⁶ один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ⁵⁷ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ⁵⁸ один козел для жертви очищення, ⁵⁹ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це приношення Ґамаліела, сина Педазура.

⁶⁰ Дев’ятого дня Авідан, сина Ґідеоні, вождь Веніаминова коліна, приніс дар. ⁶¹ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ⁶² один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ⁶³ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ⁶⁴ один козел для жертви очищення, ⁶⁵ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це приношення Авідана, сина Ґідеоні.

⁶⁶ Десятого дня Агієзер, син Аммішаддая, вождь Данова коліна, приніс дар. ⁶⁷ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ⁶⁸ один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ⁶⁹ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ⁷⁰ один козел для жертви очищення, ⁷¹ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це приношення Агієзера, сина Аммішаддая.

⁷² Одинадцятого дня Паґіел, син Окрана, вождь Ашерова коліна, приніс дар. ⁷³ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ⁷⁴ один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ⁷⁵ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ⁷⁶ один козел для жертви очищення, ⁷⁷ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це приношення Паґіела, сина Окрана.

⁷⁸ Дванадцятого дня Агіра, син Енана, вождь коліна Нафталі, приніс дар. ⁷⁹ Його подарунками були срібна таріль вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, обидві за святим шекелем, обидві повні добірного борошна, замішаного на оливі, для хлібної жертви, ⁸⁰ один великий золотий черпак вагою десять шекелів, повний ладану, ⁸¹ один бичок, один баран, одне однолітнє ягня для жертви всеспалення, ⁸² один козел для жертви очищення, ⁸³ для мирної жертви два бики, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять ягнят-одноліток. Це приношення Агіра, сина Енана.

⁸⁴ Це були приношення від вождів Ізраїлю на посвяту жертовника, коли його було помазано: дванадцять срібних тарелів, дванадцять срібних чаш, дванадцять великих золотих черпаків, ⁸⁵ кожна срібна тарілка важила сто тридцять шекелів і кожна срібна чаша—сімдесят шекелів. Усі срібні посудини разом важили дві тисячі чотириста шекелів^[q], за святим шекелем. ⁸⁶ Дванадцять золотих посудин, повних запашного куріння, важили десять шекелів, кожна за святим шекелем. Усі золоті посудини разом важили сто двадцять шекелів^[r].

⁸⁷ Усього тварин для жертви всеспалення було: дванадцять бичків, дванадцять баранів, дванадцять однолітніх ягнят із необхідними хлібними жертвами, дванадцять козлів для жертви очищення. ⁸⁸ Всього тварин для мирної жертви було: двадцять чотири бички, шістдесят баранів, шістдесят козлів, шістдесят ягнят-одноліток. Це були дари посвяти для жертовника після того, як його було помазано.

⁸⁹ Коли Мойсей увійшов до намету зібрання, щоб говорити з Богом, він почув голос, що промовляв до нього з-поміж двох Ангелів над запоною, що була над ковчегом Заповіту. Ось що Господь сказав йому.

Свічник

8 І сказав Господь Мойсею: ² «Скажи Аарону: „Коли ти ставитимеш світильники, сім світильників мають освітлювати те, що перед світильником”».

³ Тож Аарон так і зробив. Він поставив світильники так, що вони освітлювати те, що перед світильником, як наказав Господь Мойсею. ⁴ Ось як зроблено світильник: його виготовлено з кованого золота, кованого від поставця аж до квітів. Світильник було зроблено точно за зразком, що Господь показав Мойсею.

Посвята левитів

⁵ Господь сказав Мойсею: ⁶ «Візьми левитів з-поміж народу Ізраїлю й очисть їх. ⁷ Ось що ти зробиш, щоб очистити їх: покропи їх водою очищення^[s], і нехай вони поголять тіла свої і виперуть одяг, щоб бути чистими.

⁸ Тоді нехай візьмуть молодого бичка й пожертву з добірного борошна, змішаного з оливою. А потім другого бичка з череди як жертву очищення. ⁹ Тоді ти маєш привести левитів перед намет зібрання і зібрати всю громаду народу ізраїльського. ¹⁰ Коли приведеш левитів перед Господом, люди Ізраїлю мають покласти руки на левитів. ¹¹ Аарон представить левитів як особливу жертву Господу від народу Ізраїлю і так вони служитимуть Господу.

¹² Левити ж покладуть руки на бичків. Одного принесеш як жертву очищення, а другого як жертву всеспалення Господу, щоб очистити левитів. ¹³ Тоді поставиш левитів перед Аароном та його синами й віддаси їх в жертву колихання Господу. ¹⁴ У такий спосіб ти вилучиш левитів з-поміж народу Ізраїлю. Левити будуть Моїми.

¹⁵ Після цього левити почнуть свою роботу в наметі зібрання після того, як ти очистиш їх і віддаси як жертву колихання. ¹⁶ Бо кожен із них виділений з-поміж народу ізраїльського й відданий Мені. Вони Мої. Я взяв їх замість кожного первістка кожної жінки. ¹⁷ Бо всі первістки народу ізраїльського—Мої, чи то людина, чи то тварина. Того дня, коли Я вигубив усіх первістків у Єгипті, Я виділив їх Собі. ¹⁸ Але Я взяв левитів замість усіх первістків народу ізраїльського. ¹⁹ І Я віддам левитів цілком Аарону та його синам з-поміж народу Ізраїлю, щоб виконували службу народу Ізраїлю в наметі зібрання і щоб заплатили сповна за народ Ізраїлю, щоб ніяке лихо не спіткало народ Ізраїлю за наближення до святих речей».

²⁰ Мойсей та Аарон і вся громада народу ізраїльського зробили це. Народ Ізраїлю зробив з левитами саме так, як Господь наказав Мойсею щодо них. ²¹ Левити очистились і випрали одяг, і Аарон віддай їх як жертву колихання Господу, і очистили їх, щоб зробити чистими. ²² Після цього левити увійшли в службу свою в наметі зібрання під наглядом Аарона та його синів. Вони вчинили з левитами саме так, як Господь наказав Мойсею щодо них.

²³ Господь сказав Мойсею: ²⁴ «Цей закон для левитів: від двадцяти п’яти років і старше ставатиме кожен із них до служби в наметі зібрання. ²⁵ Але у п’ятдесят років мусить залишити службу й не повинен більше виконувати важку роботу. ²⁶ Він може допомагати братам своїм у наметі зібрання, стояти на варті, але не повинен виконувати відправи. Ось так мусиш розподілити обов’язки левитів».

Пасха

9 Господь промовив до Мойсея у пустелі Синай в перший місяць другого року після того, як вийшли вони з Єгипту. Він сказав: ² «Народ Ізраїлю має святкувати Пасху в належний час. ³ Святкуйте її у призначений час чотирнадцятого дня цього місяця надвечір. Святкуйте згідно з усіма правилами та настановами».

⁴ Тож Мойсей наказав народу Ізраїлю святкувати Пасху. ⁵ Вони святкували Пасху на чотирнадцятий день першого місяця у присмерках у пустелі Синай. Народ Ізраїлю зробив це, дотримуючись усього того, що Господь звелів Мойсею.

⁶ Та були серед них і такі, хто став нечистим, бо торкнувся мертвяка і тому не міг того дня святкувати Пасху. Тож прийшли вони того дня до Мойсея та Аарона. ⁷ І сказали вони Мойсею: «Ми нечисті через померлого, чому ж нам заборонено приносити дари Господу в належний час з усіма іншими людьми Ізраїлю?»

⁸ Мойсей відповів: «Заждіть, дайте почути Господній наказ щодо вас».

⁹ Господь сказав Мойсею: ¹⁰ «Скажи народу Ізраїлю: „Якщо хтось нечистий через померлого або якщо ви чи нащадки ваші в довгих мандрах, то вони ще можуть святкувати Пасху. ¹¹ Вони мусять відзначати її чотирнадцятого дня другого місяця надвечір. Вони мусять їсти пасхальне ягня з опрісноками та гірким зіллям. ¹² Вони не повинні нічого з нього лишати до ранку й не повинні трощити кістки ягняти. Вони мусять святкувати її дотримуючись усіх настанов щодо Пасхи. ¹³ Але того, хто чистий і не в дорозі, однак не спромігся відсвяткувати Пасху, буде викорінено з-поміж народу його, бо він не приніс жертву Господу в належний час. Чоловік цей страждатиме через гріх свій.

¹⁴ Якщо чужинець, який живе між вами, забажає святкувати Пасху Господню, він може це робити згідно з усіма настановами щодо Пасхи та її правил. Ви матимете один закон і для чужинця і для людей цієї землі”».

Хмара і полум’я

¹⁵ Того дня, коли поставили намет зібрання, хмара вкрила святий намет, намет Свідчення. Ввечері вона висіла над святим наметом і була вогняною до ранку. ¹⁶ Так було завжди: хмара вкривала його вдень, а вночі ставала вогняною. ¹⁷ Як тільки хмара з’являлася над наметом, то народ Ізраїлю мав рушати. І щоразу, як хмара зупинялася, народ Ізраїлю ставав табором. ¹⁸ За знаком Господа народ Ізраїлю рушав і за знаком Господа ставав табором. Вони стояли табором весь час, доки хмара перебувала над святим наметом. ¹⁹ Навіть коли хмара перебувала над святим наметом багато днів, народ Ізраїлю дотримувався наказів Господа і не рушав. ²⁰ І коли хмара була над святим наметом лише кілька днів, за знаком Господа вони ставали табором і за знаком Господа вони рушали. ²¹ Коли хмара була з вечора до ранку, а вранці піднімалася, вони рушали. Чи день, чи ніч, та коли хмара здіймалася, вони рушали. ²² Чи два дні, чи місяць, чи рік, увесь час доки хмара перебувала над святим наметом, спочиваючи на ньому, народ Ізраїлю стояв табором і не рушав. Та коли вона піднімалася, вони рушали. ²³ За знаком Господа вони ставали табором, і за знаком Господа вони рушали. Вони дотримувалися наказів Господа за Господніми знаками, що отримували від Мойсея.

Срібні сурми

10 І сказав Господь Мойсею: ² «Зроби дві срібні сурми. Зробити їх із кованого срібла, вони служитимуть для того, щоб скликати громаду і будуть сигналом табору зніматися. ³ Коли сурмлять обидві, вся громада має збиратися перед тобою при вході до намету зібрання. ⁴ Та коли сурмить одна, тоді вожді колін Ізраїлю мають зібратися перед тобою.

⁵ Коли сурмите ви короткими звуками, рушати мають східні табори. ⁶ Коли ви вдруге засурмите на сполох, рушати мають південні табори (щоб вони рушили, треба сурмити короткими звуками). ⁷ А якщо ви збираєте громаду, то сурміть, але не короткими звуками. ⁸ Сурмити в сурми мусять сини Аарона, священики. Це буде законом для вас повіки, для прийдешніх поколінь.

⁹ Коли підете в землі ваші війною на ворога, який напав на вас, сурмити у сурми на сполох, і Господь ваш Бог помітить вас і врятує від ворогів. ¹⁰ І за днів радості, і на свята, і за днів Нового Місяця сурміть у сурми, коли приносите жертви всеспалення й мирні жертви, і сурми нагадуватимуть про вас Богу вашому. Я—Господь Бог ваш».

Народ ізраїльський знімається табором

¹¹ Двадцятого дня другого місяця другого року хмара знялася зі святого намету Свідоцтва. ¹² Тож народ Ізраїлю вирушив у мандри з пустелі Синай. Хмара зупинилася в пустелі Паран. ¹³ Тож вони рушили вперше за знаком Господа, даним через Мойсея.

¹⁴ Прапор табору Юди рушив першим за полками своїми. На чолі війська був Нашон, син Аммінадава. ¹⁵ Нетанел, син Зуара очолював військо коліна Іссаха́ра. ¹⁶ Еліав, син Гелона, очолював військо коліна Завулона.

¹⁷ Знявши святий намет і люди Ґершона, і люди Мерарі, що несли його, рушили.

¹⁸ Тоді вирушив прапор табору Рувима за полками. Очолював це військо Елізур, син Шедеура. ¹⁹ Шелуміел, син Цурішаддая, очолював військо коліна Симеона. ²⁰ Еліасаф, син Деуела^[t], очолював військо коліна Ґада. ²¹ Тоді вирушили люди Когата, що несли святі речі. Святий намет має бути поставлено, перш ніж вони прийдуть.

²² Тоді за полками вирушив прапор табору Ефраїма. Елішама, син Аммігуда, очолював це військо. ²³ Ґамаліел, син Педазура, очолював військо коліна Манассії. ²⁴ Авідан, син Гідоні, очолював військо коліна Веніамина.

²⁵ Прапор табору Дана, охоронців тилу всіх таборів, вирушив полками. Агіезер, син Аммішаддая очолював це військо. ²⁶ Паґіел, син Окрана, очолював військо коліна Ашера. ²⁷ Агіра, син Енана, очолював військо коліна Нафталі. ²⁸ Це був порядок, за яким ішов увесь народ Ізраїлю, за полками, коли вони вирушали.

²⁹ Мойсей сказав Ховаву, сину Реуела-мидіанина, свого тестя: «Ми йдемо до того місця, про яке Господь сказав, що Він його дає нам, ходімо з нами, і ми будемо добре ставитися до тебе, бо Господь обіцяв добро Ізраїлю».

³⁰ Але той відповів: «Я не піду, я піду до свого краю і до родини своєї».

³¹ Тоді Мойсей промовив: «Не кидай нас, будь ласка, бо ти знаєш, де ми можемо ставати табором у пустелі. Ти будеш очима нашими. ³² Якщо ти підеш з нами, то хоч які блага зробив би ти нам, ми таке ж зробимо для тебе».

³³ Тож вони вирушили від гори Господньої і мандрували три дні. Ковчег Заповіту йшов поперед них усі ці три дні, щоб знайти їм місце для табору. ³⁴ Хмара Господа щодня була над ними, відколи вони вийшли з табору.

³⁵ Коли ковчег Заповіту вирушив, Мойсей мовив:

³⁶ А коли ковчег поставили, Мойсей сказав:

Люди знову нарікають

11 Коли люди почали гірко нарікати перед Господом, Всевишній почув це і запалився гнівом. Тож вогонь від Бога загорівся між ними й пожер деякі околиці табору. ² Тоді люди заволали до Мойсея. Мойсей помолився Господу, і полум’я вщухло. ³ Тож назвали вони це місце Тавера^[u], бо вогонь від Господа палав між ними.

Сімдесят старійшин

⁴ Та чужинцям серед них забажалося смачнішої їжі, і народ Ізраїлю знову почав репетувати. Вони гукали: «Хто дасть нам м’яса поїсти? ⁵ Ми пам’ятаємо рибу, що ми їли в Єгипті задарма, огірки, дині, пір, цибулю й часник. ⁶ Та зараз ми втратили бажання їсти. Немає нічогісінько перед очима, крім манни».

⁷ Та манна була, мов маленьке коріандрове насіння, а кольором—жовтувате, немов живиця. ⁸ Люди ходили й збирали її. Потім мололи в жорнах або товкли в ступі. Тоді її варили у горнятку й виробляли з неї пиріжки. На смак вона була, мов коржі на оливі. ⁹ Коли вночі на табір падала роса, з нею падала і манна.

¹⁰ Мойсей почув, що народ тужить по родах своїх, кожен при вході до намету свого. Господь тяжко розгнівався, і стало Мойсею дуже прикро. ¹¹ І сказав Мойсей Господу: «Навіщо навів Ти таку біду на слугу Свого? Чому не знайшов я ласку в Тебе? Ти ж бо звалив увесь тягар відповідальності за цей народ на мене. ¹² Хіба ж то я зачав увесь цей народ? Хіба ж то я їх народив, що Ти мені кажеш: „Неси їх на грудях, як нянька носить немовля, до землі, що Ти її пообіцяв батькам їхнім. ¹³ Де візьму я м’яса, щоб дати всім цим людям, коли вони плачуть переді мною і кажуть: „Дай нам м’яса поїсти!” ¹⁴ Я не подужаю нести самотужки весь цей народ, бо це для мене занадто. ¹⁵ Якщо й далі Ти так обходитимешся зі мною, благаю: вбий мене, а якщо я знайшов у Тебе ласку, не дай мені зазнати лиха”».

¹⁶ Господь відповів Мойсею: «Збери Мені сімдесят старійшин Ізраїлю, про яких ти знаєш, що вони старійшини й вожді народу. Приведи їх до намету зібрання, і нехай вони стануть там з тобою. ¹⁷ Я зійду й говоритиму там з тобою. Я візьму в тебе трохи Духу^[v], який ти маєш, і вкладу в них, тож вони допомагатимуть тобі нести тягар народу, щоб не тобі самому нести його.

¹⁸ І скажи народові: „Освятиться на завтра і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом і питали: „Хто дасть нам м’яса? Нам краще було в Єгипті”. Ось чому Господь дасть вам м’яса й будете їсти. ¹⁹ Ви будете їсти його не один день, не два, не п’ять, не десять і не двадцять днів, ²⁰ а цілий місяць, аж доки воно не полізе з вас через ніс, і вас від нього не знудить, бо ви відштовхнули Господа, який серед вас, плакали перед Ним і казали: „Навіщо ми залишили Єгипет?”»

²¹ Тоді Мойсей сказав: «Тут зі мною шістсот тисяч чоловік, а Ти кажеш: „Я дам їм м’яса і вони їстимуть цілий місяць. ²² Якби навіть череди й отари забити, хіба ж вистачило б для них? Якби всю рибу морську зловити, хіба ж вистачило б для них?”»

²³ Господь відповів Мойсею: «Чи ж то влада Господа обмежена? От зараз побачиш, сповниться те, що Я сказав, чи ні».

²⁴ Тож Мойсей вийшов і переповів те, що сказав Господь, і зібрав він сімдесятьох із старійшин Ізраїлю й поставив їх довкола намету. ²⁵ Тоді Господь зійшов у хмарі й говорив до нього. Він узяв від Духу, що був на Мойсеї, і поклав на сімдесятьох старійшин. Коли Дух зійшов на них, вони почали пророкувати. Але знову цього зробити не змогли.

²⁶ Двоє старійшин лишилися в таборі. Ім’я першого було Елдад, а другого—Медад. Дух був на них. Вони були серед старійшин, яких покликав Мойсей, але не вийшли до намету, бо ще пророкували в таборі. ²⁷ Прибіг юнак і сказав Мойсею: «Елдад і Медад прокують у таборі».

²⁸ Ісус, син Навина, помічник Мойсея з юних років, сказав: «Мойсею, мій пане, заборони їм!»

²⁹ Та Мойсей відповів: «Ти ревнуєш за мене? Хотів би я, щоб усі люди Господні були пророками, щоб Господь пролив Свій Дух на них». ³⁰ Тоді Мойсей і старійшини повернулися до табору.

Перепелиці

³¹ Господь наслав вітер, і він приніс перепелиць із моря й розкидав їх навколо всього табору на день ходи в один бік і день ходи в інший, по всьому табору, до двох ліктів завтовшки від землі. ³² Люди підвелися й збирали перепелиць цілий день і цілу ніч, і цілий наступний день. Ніхто не назбирав менше шістдесяти кошиків. Вони розклали їх для себе по всьому табору.

³³ Поки м’ясо було ще в них на зубах, доки вони не все ще з’їли, Господь розгнівався на людей, і напустив на них страшну хворобу. ³⁴ Тож назвали вони це місце Ківрот-Гаттаава^[w], бо там поховали людей, що прагли м’яса.

³⁵ Від Ківрот-Гаттаави люди помандрували до Газерота й зупинилися там.

Міріам та Аарон нарікають на Мойсея

12 Міріам та Аарон нарікали на Мойсея через жінку-кушійку, бо він одружився з кушійкою^[x]. ² Вони говорили: «Хіба Господь промовляє тільки через Мойсея? Хіба Він не промовляв також і через нас?» І Господь почув це. ³ (Мойсей був дуже сумирний, скромніший за будь-кого на землі).

⁴ Раптом Господь наказав Мойсею, Аарону та Міріам: «Прийдіть до намету зібрання, усі троє». Тож усі троє прийшли.

⁵ Тоді Господь зійшов у хмарному стовпі, зупинився при вході до намету зібрання і покликав: «Аароне та Міріам!» Обоє вийшли наперед. ⁶ Він промовив: «Почуйте слова Мої.

⁹ Господь розгнівався на них і зник. ¹⁰ Коли ж хмара відійшла від намету, то лишилася там Міріам. Шкіра Міріам була вкрита коростою, білою, мов сніг. Аарон обернувся до Міріам і побачив, що вона прокажена. ¹¹ Тоді Аарон промовив до Мойсея: «О пане мій, не карай нас за те, що ми стали дурними; ми згрішили. ¹² Благаю, не дай їй бути немов мертвонароджена дитина, що, напівзогнила, виходить з материної утроби.

¹³ Тож Мойсей благав Господа: „О Боже, благаю, зціли її!”»

¹⁴ Тоді Господь сказав Мойсею: «Якби батько її плюнув їй в обличчя, чи не була б вона зганьблена на сім днів? Тож виведи її поза табір, та після семи днів їй можна буде повернутися».

¹⁵ То вивели вони Міріам із табору на сім днів, і люди не рушали, доки Міріам не привели назад. ¹⁶ По тому люди пішли з Газерота й стали табором у пустелі Паран.

Вивідники йдуть до Ханаану

13 І сказав Господь Мойсею: ² «Підбери людей, щоб розвідати землю Ханаанську, землю, яку Я даю народу Ізраїлю. Пошліть по одному старшому від кожного батьківського коліна».

³ Тож послав Мойсей їх із пустелі Паран згідно з велінням Господа. Всі чоловіки були вождями народу Ізраїлю. ⁴ Ось їхні імена:

¹⁶ Це імена мужів, яких Мойсей послав розвідати край. Мойсей назвав Гошеа, сина Навина, Ісусом.

¹⁷ Коли Мойсей послав їх розвідати землю Ханаанську, він сказав їм: «Підніміться звідси в Неґев, а звідти—в гори. ¹⁸ Подивіться, яка то земля, і чи дужі, чи слабкі люди живуть там, чи мало їх, чи багато, ¹⁹ і який той край, де вони живуть, добрий, чи поганий, і які то міста, де вони живуть, відкриті, мов табори, чи мов фортеці, ²⁰ родюча чи неродюча земля, чи є там дерева, чи ні. Зробіть усе можливе й принесіть плодів землі». Тоді була пора першого дозрівання винограду.

²¹ Тож пішли вони й розвідали землю від пустелі Сін аж до Регову, до Лебо-Гамату. ²² Пішли вони в Неґев і прийшли до Хеврону. (Хеврон збудовано було на сім років раніше, ніж Зоаном у Єгипті). Там були родини Агімана, Шешая, і Талмая, нащадків Анака. ²³ Потім прийшли вони в долину Ешкол. Там вони зрізали гілку з одним ґроном винограду, і двоє несли його між собою на жердині, а також смокву і гранати. ²⁴ Це місце назвали долиною Ешкол^[z] через ті виноградні ґрона, що діти Ізраїлю там зрізали.

²⁵ Тож повернулися вони після розвідки через сорок днів. ²⁶ Прийшли вони до Мойсея та Аарона та всієї громади народу ізраїльського в пустелі Паран, у Кадеші й розповіли їм і всій громаді і показали плоди краю. ²⁷ Вони розповіли: «Ми пішли в землю, куди ти нас послав. Справді, вона тече молоком і медом, і це плоди її. ²⁸ Але люди цієї землі дужі, а міста їхні великі та укріплені. А ще ми бачили там нащадків Анака. ²⁹ У землі Неґев живуть амаликійці. Хиттити, євусити й аморійці живуть у горах. Ханаанці мешкають біля моря та вздовж Йордану».

³⁰ Тоді Калев наказав людям з оточення Мойсея заспокоїтися й сказав: «Ми маємо піти туди й забрати собі цю землю, бо ми безперечно завоюємо її».

³¹ Але мужі, що ходили з ним, сказали: «Не зможемо ми завоювати той народ, бо він дужчий за нас». ³² Тож принесли вони лиху звістку про землю, яку розвідували для народу Ізраїлю. Вони сказали: «Земля, якою ми мандрували, щоб розвідати, населена людьми-велетнями, котрі без зайвих зусиль переможуть народ ізраїльський. ³³ Ми навіть бачили там нефілиміїв, нащадків Анака, що походять із Нефілима. І ми відчували себе, немов коники, і певно, що їм ми також здавалися кониками».

Люди знову нарікають

14 Усе зібрання голосно закричало, і тієї ночі люди плакали. ² Весь народ Ізраїлю нарікав на Мойсея та Аарона. Вся громада сказала їм: «Чому ж не померли ми в Єгипті? Чом не померли в пустелі? ³ Навіщо Господь веде нас у цю землю, щоб полягти від меча? Жінки й діти наші стануть здобиччю. Чи не краще нам повернутися до Єгипту?»

⁴ Вони казали одне одному: «Оберем собі вождя й повернемося до Єгипту».

⁵ Мойсей та Аарон упали долілиць перед усім зібранням народу Ізраїлю. ⁶ Ісус, син Навина, та Калев, син Єфунне, з тих, хто розвідував землю, розідрали на собі одяг (від суму). ⁷ Вони сказали всій громаді народу ізраїльського: «Земля, якою ми мандрували та яку розвідували, то дуже добра земля. ⁸ Якщо Господь задоволений нами, Він приведе нас до цієї землі й дасть нам її, ту землю, що тече молоком і медом. ⁹ Тож не бунтуйте проти Всевишнього Бога й не лякайтеся народу цієї землі, вони нам не зможуть протистояти. Вони беззахисні, а з нами Господь. Не бійтеся їх».

¹⁰ Уся громада погрожувала побити їх камінням. Тоді всьому народу Ізраїлю явилася слава Господня в наметі зібрання. ¹¹ І сказав Господь Мойсею: «Доки ці люди відвертатимуться від Мене? Доки не довірятимуть Мені, не зважаючи на всі чудеса, що Я явив серед них? ¹² Я вражу їх моровицею, вигублю їх, але зроблю з вас народ більший і дужчий за вас».

¹³ Тоді Мойсей сказав Господу: «Тоді єгиптяни почують про це, бо Ти силою Своєю вивів народ цей з-поміж них. ¹⁴ І скажуть вони про те мешканцям цієї країни. Вони чули, о Господи, що Ти з народом Своїм. Бо бачили Тебе віч-на-віч, і хмара Твоя перебуває над ними, і йдеш Ти поперед них у хмарному стовпі вдень і у стовпі вогню вночі. ¹⁵ Якщо Ти вигубиш народ цей, тоді інші народи, почувши про це, скажуть: ¹⁶ „Оскільки Господь був не спроможний привести народ Свій у землю, що Він їм пообіцяв, тож вигубив їх у пустелі”.

¹⁷ Тож тепер нехай сила Володаря буде величезною, як Ти й обіцяв. ¹⁸ Господь нескорий на гнів, велике милосердя Його. Він прощає гріх^[aa] і переступ, але прощаючи, не вибачає. Він карає дітей, онуків і правнуків за гріхи батьків їхніх. ¹⁹ Тож, будь ласка, прости гріх народу цього з великого милосердя Свого, як Ти прощав народ цей, відколи вийшли вони з Єгипту і досі».

²⁰ І промовив Господь: «Гаразд, Я прощаю за словом твоїм. ²¹ Але як Я живу і як уся земля сповниться славою Господньою, ²² так усі ті, хто бачив славу Мою і Мої дива, що Я їх явив у Єгипті й пустелі, всі, хто випробовували Мене десять разів і не слухалися наказів Моїх, ²³ не побачать землі, що Я її пообіцяв батькам їхнім. Тим, хто зневажав Мене, не ввійти туди. ²⁴ Та оскільки слуга мій Калев мислить інакше і слідує віддано за Мною, Я приведу його до землі, куди він ходив, і нащадки його володітимуть нею. ²⁵ В долині живуть амаликійці й ханаанці. Тож завтра поверніться й рушайте в пустелю дорогою до Червоного моря».

Господь карає народ

²⁶ І сказав Господь Мойсею та Аарону: ²⁷ «Доки ця нечестива громада нарікатиме на Мене? Я чув нарікання народу Ізраїлю на Мене. ²⁸ Скажіть їм, що мовить Господь: „Так само, як Я живу, Я зроблю з вами те, про що ви говорили переді Мною. ²⁹ Ви помрете в цій пустелі—всі ви, перелічені за повним вашим числом, кожен від двадцяти років і старше, хто нарікали на Мене. ³⁰ Не ввійти вам у землю, де Я присягнувся дати вам, за винятком Калева, сина Єфунне, та Ісуса, сина Навина. ³¹ А дітей ваших, про яких ви казали, що стануть вони здобиччю, Я приведу туди, і вони пізнають землю, якою ви знехтували. ³² А ви помрете в цій пустелі.

³³ Діти ваші блукатимуть пустелею сорок років і страждатимуть від невірності вашої, доки всі ви не помрете в цій пустелі. ³⁴ Ви нестиме кару за гріхи ваші сорок років, за числом днів, що ви розвідували землю, тобто сорок років, рахуючи один рік за кожен день. Тоді ви зрозумієте, що то значить, коли Я проти вас”.

³⁵ Я, Господь, кажу: „Я насправді вчиню це з усією цією нечестивою громадою, що зібралася разом проти Мене, всі вони помруть у пустелі. ³⁶ Мужі, яких Мойсей послав розвідати землю, які повернулися й спричинили нарікання всієї громади проти Мене, принісши лиху звістку про цю землю, ³⁷ ті мужі, що принесли погану звістку про землю, помруть від чуми перед Господом. ³⁸ Тільки Ісус, син Навина, та Калев, син Єфунне, з тих мужів, що пішли розвідати землю, лишатимуться живими”».

Народ намагається ввійти в Ханаан

³⁹ Коли Мойсей промовив слова ці всьому народу Ізраїлю, люди страшенно засмутилися. ⁴⁰ Вони встали рано-вранці й пішли високо в гори. І мовили вони: «Ось ми тут. Ми підемо до того місця, про яке говорив Господь, бо ми згрішили».

⁴¹ Тоді Мойсей мовив: «Чого ж ви й тепер не слухаєтеся наказу Господа? Це не вдасться вам! ⁴² Не робіть цього, щоб не перемогли вас вороги ваші, бо немає Господа поміж вас.