Add parallel Print Page Options

11 Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.

Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.

Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.

Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.

Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.

Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.

При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.

Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.

Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.

10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.

11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.

12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.

13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.

14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.

15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.

16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.

17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.

18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.

19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.

20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.

21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.

22 Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.

23 Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.

24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.

25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.

27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.

28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.

29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.

30 Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.

31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!

12 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.

Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.

Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.

Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.

Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.

Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.

10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.

11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.

12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.

13 Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.

14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.

15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.

16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.

18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.

20 В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.

21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.

22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.

24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.

26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.

27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.

28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.

13 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

10 Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

11 Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

12 Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

13 Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

14 Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

15 Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

17 Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

18 Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

19 Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

21 Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

22 Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

23 Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

14 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24 Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34 Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35 Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.