Судьи 13-14

Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version

Народження Самсона

13 І знов ізраїльтяни почали грішити в очах Господніх. Тож Господь віддав їх у руки филистимлян на сорок років.

² Був собі чоловік на ім’я Маноа у місті Зорі й належав він до коліна Данового. Дружина його була неплідна. ³ Ангел Господній явився їй і мовив: «Хоч ти й неплідна, але завагітнієш і народиш сина. ⁴ Та будь обережна. Не пий ні вина, ані пива. І не їж нічого нечистого. ⁵ А як завагітнієш і народиш сина, то нехай лезо не торкається його голови, бо хлопчик від народження буде назореєм^[a]. Саме він розпочне звільняти Ізраїль від влади филистимлян».

⁶ Тоді жінка пішла й сказала своєму чоловікові: «Посланець Божий до мене приходив! На вигляд він був схожий на Божого Ангела, дуже величний! ⁷ Він сказав мені: „Ти завагітнієш і виносиш сина. Не пий вина, ані пива і не їж нечистої їжі, бо дитина буде назореєм Божим від народження до дня смерті”». ⁸ Тоді Маноа помолився Господу й сказав: «Пробач, Господи, але хай чоловік Божий, якого ти прислав, прийде до нас знову. Хай навчить нас, як поводитися з хлопчиком, котрий народиться».

⁹ Господь зробив так, як просив Маноа. Ангел Божий явився жінці, коли вона була в полі, але чоловіка з нею не було. ¹⁰ Отож жінка побігла швидко за чоловіком і погукала його. Вона сказала йому: «Поглянь! Той, хто раніше приходив до мене, знову явився».

¹¹ Маноа підвівся й пішов за своєю дружиною. Він підійшов до того чоловіка й запитав: «Це ти той, хто говорив з моєю дружиною?» Той відповів: «Так, це я». ¹² Тоді Маноа спитав: «Отож якщо справдяться слова твої, то яким має бути життя його й рід занять?»

¹³ Ангел Божого сказав Маноа: «Жінка має берегтися всього, про що я казав їй. Нехай не їсть нічого, що робиться з п’яного винограду. І не повинна вона пити ні вина, ані пива. ¹⁴ І не повинна їсти нічого нечистого. Вона мусить дбати про все те, що я наказав їй».

¹⁵ Тоді Маноа сказав Ангелу Божого: «Дозволь нам затримати тебе й дозволь нам почастувати тебе молодою кізочкою». ¹⁶ Але Ангел Божий відповів Маноа: «Якщо я й залишуся, то не їстиму вашої їжі. Але якщо ти хочеш зробити офіру всеспалення, то присвяти її Господу». (Бо ж не знав Маноа, що то був Ангел Божий).

¹⁷ Тоді Маноа спитав Ангела Божого: «Як тебе звуть? Бо коли справдяться слова твої, ми хочемо вшанувати тебе». ¹⁸ Ангел Божий відповів йому: «Навіщо тобі ім’я моє? Воно занадто велике, та тобі не збагнуть^[b]». ¹⁹ Отож узяв Маноа молоденьке козля й зерно для офіри і вчинив на скелі пожертву всеспалення Господу, Тому, Хто чудеса творить. Маноа та його дружина спостерігали.

²⁰ Коли від вівтаря здійнялося полум’я аж до небес, Ангел Божий піднявся разом із тим полум’ям, а Маноа й дружина його все те бачили на власні очі. Тоді вони впали долілиць.

²¹ Ангел Божий більше не являвся Маноа та його дружині. Тоді зрозумів Маноа, що то був Ангел Божий. ²² Маноа сказав дружині своїй: «Ми напевно помремо, бо Бога бачили». ²³ Жінка відказала: «Якщо б Господь хотів убити нас, то не прийняв би жертву всеспалення від нас, і не показав би всього того, що ми бачили й чули».

²⁴ Вона народила сина й назвала його Самсоном. Хлопчик зростав, і Господь благословив його. ²⁵ Дух Божий почав сходити на нього в місті Махане-Дан, що між містами Зорою та Ештаолом.

Одруження Самсона

14 Пішов Самсон до міста Тимни й побачив там молоду филистимлянку. ² Тоді пішов він до батька й матері і сказав: «Побачив я в Тимні филистимлянку, просватайте її мені за дружину».

³ Батько й матір відповіли йому: «Хіба ж немає жінки серед дочок нашого коліна, щоб тобі ото брати жінку з необрізаних филистимлян?» Але Самсон сказав батькові: «Візьміть її мені, бо дуже вже впала вона мені в око». ⁴ Мати й батько не знали, що то було від Господа, бо Він шукав, як позбутися филистимлян, що правили тоді Ізраїлем.

⁵ Отож пішов Самсон із батьком та матір’ю до Тимни. Коли підійшли вони до винограднику Тимни, зненацька назустріч Самсону кинувся молодий лев. ⁶ Дух Господній спустився на Самсона, дав йому сили, й він розірвав того лева, як молоде ягня—голими руками. Та нічого не розповів батькові й матері про те, що сталося.

⁷ Тоді пішов Самсон і поговорив з жінкою, і вона сподобалась йому. ⁸ А згодом повернувся, щоб забрати її й одружитися. По дорозі назад він звернув, щоб подивитися на останки лева, і був страшенно здивований, що в череві лева завівся бджолиний рій, і з’явився мед. ⁹ Набрав він меду в долоні й їв по дорозі. Прийшов до батька й матері і їм теж дав того меду попоїсти. Але не сказав їм, що нашкріб того меду з черева мертвого лева.

¹⁰ Його батько пішов до жінки тієї, і Самсон влаштував там свято. Бо такий був тоді звичай. ¹¹ Коли люди його побачили, то вибрали тридцятьох дружок, щоб ті були коло нього. ¹² Самсон сказав їм: «Давайте я загадаю вам загадку. І якщо за сім днів свят ви її цілком розгадаєте, то дам я вам тридцять лляних сорочок і ще тридцять святкових убрань. ¹³ Але якщо не розгадаєте, от ви дасте мені тридцять лляних сорочок та тридцять святкових убрань». Вони відповіли йому: «Кажи свою загадку. Давайте її послухаємо». ¹⁴ Отож сказав він їм:

За перші три дні вони не змогли розгадати тієї загадки.

¹⁵ На четвертий день^[c] сказали вони дружині Самсоновій: «Перехитруй свого чоловіка, нехай він скаже розгадку. Інакше ми спалимо тебе й хату твого батька. Хіба ж ти запросила нас сюди, щоб обібрати?»

¹⁶ Тож Самсонова жінка плакала в нього на плечі й лементувала: «Ти просто ненавидиш мене. Ти мене не любиш. Ти загадав загадку людям моїм, і не пояснив мені розгадку». Він відповів їй: «Стривай, я ж і батькові й матері своїм не розказав. То чому ж я маю відкрити її тобі?» ¹⁷ Отож проплакала вона на його плечі решту днів того свята. І на сьомий день він розповів їй розгадку, бо дуже вже вона йому докучала. Тоді вона розказала те своїм людям.

¹⁸ На сьомий день перед заходом сонця мешканці міста сказали Самсону:

А він їм на те відповів:

¹⁹ Тоді зійшов на нього Дух Господній і сили йому надав. І пішов він до Ашкелона, вбив тридцятеро людей, забрав їхній одяг і віддав тим, хто розгадав ту загадку. Палаючи від люті, він пішов до хати свого батька. ²⁰ А наречена Самсонова вийшла заміж за його дружку.