Add parallel Print Page Options

Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою!

Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитається.

Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі!

Read full chapter