Add parallel Print Page Options

Всевишній став судити землю;
    Він дивиться, й тремтять народи з жаху.
Хитаються довічні гори,
    узвишшя споконвічні просідають,
    бо істині шляхи Господні!
Він таке завжди таке творив.

І замість кривди, що я бачив,
    нажахані намети затремтять в Кушані,
від страху заколиваються
    запони у землі Мидійській.
Господи, чи гніваєшся Ти на ріки?
    Чи проти моря лють Твоя палає?
Чи в гніві ти до перемоги
    мчиш на конях й колісницях?

Read full chapter