Add parallel Print Page Options

І мовив тоді Господь: «Дух Мій не завжди перебуватиме в людях[a], бо тіла їхні тлінні. І житимуть вони лише сто двадцять років».

Сини Божі пізнали людських жінок, а ті народили їм дітей. В ті часи (і пізніше) на землі жили нефілими[b] Вони були воїнами давніх часів, славетними людьми. Господь побачив, що люди на землі сповнені зла, що думають лише про лихе.

Read full chapter

Footnotes

  1. 6:3 Дух Мій… в людях Значення цього слова в гебрейській мові точно не відоме й не визначене. Можливі такі варіанти: «судити» («Дух Мій не вічно судитиме людей»); «непокоїти» («Люди не вічно непокоїтимуть Дух Мій»); «сперечатися» («Дух Мій не вічно сперечатиметься з людьми»).
  2. 6:4 нефілими Слово «нефілими», тобто люди, що жили до потопу, подібне до гебрейського слова «ті, що впали», хоча значення й непевне. Давньогрецькі й латинські перекладачі перекладали це слово, як «велетні», оскільки в наступних книгах Біблії нефілимів описано як великих і дужих людей. Див.: Числа, 13:33.