Add parallel Print Page Options

14 Тож більш ніякі дерева при воді не сягали так гордо в небо, вивищуючись над листям інших. Більше ніякі добре зрошені дерева ніколи не досягнуть височини такої. Всі вони приречені на смерть, на підземний край, разом із смертними синами людськими, чий шлях веде до цвинтарної ями».

15 Ось що Господь Бог говорить: «Того дня, як зійшов він у Шеол, Я тугу випустив. Жалобою Я вкрив глибокі води, спинив потоки. Ливан я смутком огорнув, і всі дерева польові зав’яли. 16 Я змусив усі народи здригнутися від звуку падіння його, коли зіпхнув Я його вниз, у Шеол разом із тими, чий шлях веде до ями. Тоді всі дерева Едему, найдобірніші й найкращі в Ливані, всі дерева, добре зрошені, упокоїлися в глибині підземній.

Read full chapter