Add parallel Print Page Options

21 Тож віддай синів їхніх на голодування,
    віддай їх мечу.
Бездітними й удовами
    хай стануть жінки їхні.
Хай мужів убито буде,
    хай їхні юнаки поляжуть у бою.
22 Хай із домівок їхніх лине лемент,
    коли зненацька на них військо наведеш.
Адже вони вирили для мене яму,
    наставили пастки для ніг моїх.
23 Але ж, Господи,
    Ти знаєш усі їхні наміри заподіють смерть мені.
Не прощай беззаконь
    і не змивай гріха їхнього з пам’яті Своєї.
Нехай перед Тобою кинуть їх,
    обійдися з ними за гнівом Своїм.

Read full chapter