Add parallel Print Page Options

20 Всевишній каже:
    «Хіба ж бо Ефраїм не дорогий Мій син?
Хіба ж не люба він Моя дитина?
    Хоч часто Я про нього говорив,
    а все ж його Я пам’ятаю.
Тому ж Я щиро його люблю
    і справді йому дуже співчуваю.

21 Діти Ізраїлю,
    поставте собі дороговкази та стовпи,
    які до дому приведуть.
Стежте за дорогою, якою йдете.
    Вернись, Ізраїль цнотлива, до міст твоїх.
22 Як довго ти блукатимеш, зрадлива дочко?
    Коли до дому ти прийдеш?
Коли Господь нове в цих землях створить:
    як жінка піклуватися про чоловіка буде[a]».

Read full chapter

Footnotes

  1. 31:22 як… буде Цей вірш важко зрозуміти.