Add parallel Print Page Options

Вавилон—то келих золотий у Господа в руці,
    Він змусить край увесь упитися.
Народи напились його вина,
    тому й поводяться, мов божевільні.
Зненацька Вавилон впаде і розіб’ється.
    Тож голосіть по ній,
візьміть бальзам для ран її,
    можливо, зможете загоїть їх.

Ми б Вавилон зцілили,
    та зцілить її не можна.
Тож покиньте, кожен з вас нехай іде до власної землі,
    бо тільки Бог вирішує, яке покарання надати їй.

Read full chapter