Add parallel Print Page Options

14 Ось вони сунуть, ніби крізь пролом,
    мене вражають в найслабкіше місце.
15 Охоплений я жахом невимовним
    мов вітром здуло вдачу мою горду,
    хмариною розвіялось спасіння.

16 Тепер із мене виливається душа,
    впилися в мене дні мої скорботні.

Read full chapter