Add parallel Print Page Options

15 Охоплений я жахом невимовним
    мов вітром здуло вдачу мою горду,
    хмариною розвіялось спасіння.

16 Тепер із мене виливається душа,
    впилися в мене дні мої скорботні.
17 Вночі Він штрикає зсередини мої кістки,
    і біль гризе мене і не вщухає.

Read full chapter