Add parallel Print Page Options

Покрили шкіру черва й струп брудний,
    порепалася шкіра, задубіла.

Життя біжить хутчіш, ніж нитка в верстата,
    йде до завершення воно у безнадії.
Боже, пам’ятай: життя моє—лиш подих,
    я не побачу вже щасливіших часів.

Read full chapter