Add parallel Print Page Options

Юрмища зруйнують країну,
    як вогонь усепожираючий:
земля попереду, немов той сад Едему,
    позаду—геть спустошена пустеля,
    й нікому не уникнути цього.
Вони схожі на коней,
    скачуть, мов бойова кіннота.
Послухайте, як гуркочуть вони, наче колісниці,
    стрибаючи по верхівках гір,
немов гуготіння вогню, що стерню пожирає,
    неначе лаштується військо могутнє до битви.

Read full chapter