Add parallel Print Page Options

Чужинець, що повернувся до Господа, хай не каже:
    „Господь мене, безперечно, відділить від Свого народу”.
Не повинен і євнух твердити:
    „Погляньте, я, як сухе дерево, бо не можу мати дітей.
    Я переконаний, що Господь мене не прийме”».
Ось що Господь відповідає:
    «Деякі євнухи дотримуються Моїх законів про суботу,
    роблять те, що тішить Мене,
    й дотримуються Моєї угоди[a].
Тому Я поставлю для них пам’ятник у стінах храму.
На ньому буде викарбувано їхні імена,
    що залишаться навічно[b] й ніколи не забудуться.
    Це краще, ніж мати синів та дочок.

Read full chapter

Footnotes

  1. 56:4 угоди Як правило, мова йде про «Угоду», яку Бог дав ізраїльтянам через Мойсея. Див.: «угода». Але можливо, у цьому вірші мається на увазі «угода», про яку говориться у Іс. 55:3.
  2. 56:5 залишаться навічно Або «не будуть відрізані».