Add parallel Print Page Options

Вони кричали одне одному:

«Свят, свят, свят, Господь Всемогутній,
    а Його слава розходиться по всій землі».

Задвигтіли брами храмові від лунких голосів Ангельських, і храм почав наповнюватися димом[a].

Я вигукнув: «О горе мені! Я приречений! Бо не настільки чистий я, щоб із Богом розмовляти. І живу я серед народу, який теж не настільки чистий[b], щоб з Богом говорити, але очі мої бачили царя, Господа Всемогутнього».

Read full chapter

Footnotes

  1. 6:4 храм… димом Це було ознакою того, що Господь знаходився у храмі. Див.: Вих. 40:34-35.
  2. 6:5 не настільки чистий Буквально «я людина нечистих губ та живу між людей з нечистими губами».