Add parallel Print Page Options

Я вигукнув: «О горе мені! Я приречений! Бо не настільки чистий я, щоб із Богом розмовляти. І живу я серед народу, який теж не настільки чистий[a], щоб з Богом говорити, але очі мої бачили царя, Господа Всемогутнього».

Потім підлетів до мене один із серафимів, тримаючи розпечену вуглину, яку захопив щипцями з вівтаря. Він торкнувся моїх уст і промовив: «Дивись, оце твоїх уст торкнулася розжарена вуглина, твою вину знято. Твій гріх забуто[b]». І почув я голос Володаря мого, який сказав:

Read full chapter

Footnotes

  1. 6:5 не настільки чистий Буквально «я людина нечистих губ та живу між людей з нечистими губами».
  2. 6:7 забуто Або «знято», чи «спокутувано».