Add parallel Print Page Options

17 Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Read full chapter