Add parallel Print Page Options

22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.

23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...

24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.

Read full chapter