Add parallel Print Page Options

28 (41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

29 (41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

30 (41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

Read full chapter