Add parallel Print Page Options

Поглянь, у Господа є чоловік міцний та дужий,
    мов злива з градом, наче вітер руйнівний,
    мов повінь безупинна від штормової зливи.
Самарію[a] він до землі пригне рукою.
    Вона затоптана ногами буде.
А квітка в’януча славної його краси,
    яка серед родючої долини на горі стоїть,
постане, як та перша стигла фіґа перед літом.
    Хто їх побачить, враз зірве і проковтне умить.

Read full chapter

Footnotes

  1. 28:2 Самарію Буквально «ту корону».