Add parallel Print Page Options

Понад ковчегом Херувими слави Божої охороняли місце спокути[a]. Та не будемо зараз про все це так докладно.

Коли все це було так влаштовано, священики завжди заходили до першого відділу намету, виконуючи обряд поклоніння[b]. І лише сам первосвященик, лиш раз на рік входив до другого відділу, і то не без крові. Він приносив її за свої власні гріхи й за гріхи людей, заподіяні несвідомо[c].

Read full chapter

Footnotes

  1. 9:5 місце спокути Або «місце милосердя». Тут йдеться про кришку ковчега Заповіту (віко), яку священики кропили кров’ю пожертви один раз на рік, щоб спокутувати гріхи народу.
  2. 9:6 Коли… поклоніння Див.: Числ. 18:3.
  3. 9:7 І лише… несвідомо Див.: Вих. 30:10.