Add parallel Print Page Options

А шия, мов із слонової кості башта.
    А очі, мов озера у Хешбоні,
    що при воротах Бат-Раввім.
Твій ніс, немов ливанська вежа,
    у бік Дамаска дивиться вона.
А голова, немов гора Кармел,
    волосся хвилі, мов тенетів шовк,
    царя, й того зловити ними можна.
Яка прекрасна і яка розкішна ти,
    любове моя, дочко насолоди!

Read full chapter