Add parallel Print Page Options

18 До Господа взивайте серцем,[a]
    мури дочки Сіону.
Хай сльози твої плинуть,
    мов потік, і вдень, і уночі.
Не зупиняйтеся,
    очам своїм спокою не давайте.

19 Вставай і голоси вночі з початком кожної сторожі.
    Благай про милосердя перед Господом своїм.
Здійми до Нього руки задля життя дітей своїх,
    що знепритомніли від голоду
    на кожній вуличці міста.

20 О Господи, поглянь і зглянься,
    кому Ти все це заподіяв.
Хіба так можна,
    що жінки їдять своїх дітей, яких плекали?
    В святині Господа священика й пророка вбито!

Read full chapter

Footnotes

  1. 2:18 До Господа… серцем Або «Їхні серця до Господа взивають».