Add parallel Print Page Options

Мов лев, у хащах причаївшись,
    лиш миті ждуть, аби схопити бідолах
    й оплутати своєю сіттю.
10 Нещасні жертви, збиті з ніг,
    притиснуті зненацька до землі
    потужною безбожника рукою.
11 А ті лиш заспокоюють себе:
    «Бог забуває нас, на нас він не зважає,
    не бачить Він, що робимо ми тут».

Read full chapter