Add parallel Print Page Options

(102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

(102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

(102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Read full chapter