Add parallel Print Page Options

14 (22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

15 (22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

16 (22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

Read full chapter