Add parallel Print Page Options

(39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

(39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:

(39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

Read full chapter