Add parallel Print Page Options

(42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?

(42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

(42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...

Read full chapter