Add parallel Print Page Options

У дні тривог я до Володаря звертаюсь
    і руки простягаю через ніч.
    Моя душа не знає спочинку.
Думками лину я до Бога через клопоти свої,
    я промовляю, але сам усе в турботах. Села

Розплющеними Ти утримуєш мої повіки,
    засмучений, я слова мовити не в силах.

Read full chapter