Add parallel Print Page Options

Про себе думає він так,
    що не помилиться ніколи.
Мовляв, ніколи саме з ним
    не трапиться нічого злого.
Уста їх без упину проклинають,
    серця їх чорні наміри снують,
    на їхніх язиках брехня й прокльони.
При житлі, не захищенім стіною,
    у засідці вони і тільки слушної чекають миті
    на перехожих кинутися враз,
    й життя в нещасних тих людей відняти.

Read full chapter