Add parallel Print Page Options

12 Вони мов лев, який на здобич зазіхає,
    мов левеня, що причаїлося в кущах.

13 Встань, Господи,[a] на них, і підітни їм ноги.
    Яви свій меч і мою душу порятуй
    від ворога лихого!
14 Правицею Своєю оборони моє життя від цих людців,
    які радіють надбанням своїм у цім лиш світі.
А людям тим, яких цінуєш, дай їжі досхочу,
    і їхнім дітям вволю їжі,
    щоб ще й онуків було чим нагодувати[b].

Read full chapter

Footnotes

  1. 17:13 Встань, Господи Таким був поклик юдеїв, коли вони йшли у бій, тримаючи над головою ковчег Заповіту. Тобто автор закликає Господа допомогти йому в боротьбі з ворогами.
  2. 17:14 А людям… нагодувати Можливе й інше прочитання другого речення цього вірша: «А людям тим, яких цінуєш, дай плід утробам їхнім, щоб привели дітей багато, щоб і онукам перейшло їхнє добро».