Add parallel Print Page Options

14 Своїх сусідів я вважав братами.
    Оплакував я їх, мов матір син оплакує,
    схилившись в чорних шатах.
15 Але ж коли я помилявся,
    то нападники зухвало збиткувалися із мене,
    мене оточували навіть ті, хто мене не знав.
16 І зуби шкірили, й зубами скреготали,
    і збиткувалися із мене.

Read full chapter