Add parallel Print Page Options

Замість їжі ковтав я сльози день і ніч,
    коли вороги мене питали: «Де твій Бог?»

Душа терзається, як згадую, що сталось.
Лиш пам’ятаю, як ішов я через натовп,
    коли я вів його до Божої оселі
    і слухав я пісні хвали щасливі.

Навіщо сумувати моїй душі?
    Ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!

Read full chapter