Add parallel Print Page Options

Один за одним поклики безодні.
    Так хвилі відчаю мене одна за одною вкривають,
    отак накочуються й хвилі бід.

Нехай удень Господь проявить ласку щиру,
    щоб я вночі співав Йому пісень,
    молився Богу, Який дає мені життя[a].
10 Звернутись хочу я до Бога-Скелі:
    «Чому забув мене? Чому я мушу
    терпіти від жорстоких ворогів?»

Read full chapter

Footnotes

  1. 42:9 Богу… життя Або «моєму живому Богу».