Add parallel Print Page Options

Думками лину я до Бога через клопоти свої,
    я промовляю, але сам усе в турботах. Села

Розплющеними Ти утримуєш мої повіки,
    засмучений, я слова мовити не в силах.
Думки мої зверталися в минуле,
    постійно думаю про те, що сталося у давнину.

Read full chapter