Add parallel Print Page Options

Коли вони наблизилися до Зуфа, Саул сказав слузі, який ішов поруч: «Послухай-но, повернімося, а то батько турбуватиметься вже не про віслюків, а про нас».

Слуга відповів йому: «Знаєш, у цьому місті живе Божий чоловік, дуже шанований; все, що передбачає, збувається. Ходімо зразу ж до нього. Може, він нас напоумить, куди нам податися». Саул відгукнувся: «Якщо підемо, що ми можемо дати чоловіку? Харчів у наших торбах вже немає. І подарунка для Божої людини не маємо. Що у нас є?»

Read full chapter