Add parallel Print Page Options

20 Саулова дочка Міхал кохала Давида, і коли про це розповіли Саулу, він був дуже втішений. 21 «Я віддам її за нього,—подумав Саул,—це буде пасткою для нього, щоб він загинув від рук филистимлян». Саул знову сказав Давиду: «У тебе є друга можливість стати моїм зятем».

22 Саул наказав своїм слугам: «Поговоріть з Давидом наодинці, скажіть: „Слухай, цар втішений тобою службою, і всі його слуги люблять тебе, будь царевим зятем”».

23 Переказали Давиду наказ Саулів його слуги. Але Давид відмовився: «Ви думаєте, що стати царевим зятем то так просто? Я, власне, людина бідна, мало кому відома».

24 Коли Саулові слуги передали своєму володарю, що їм відповів Давид, 25 той наказав їм: «Скажіть Давиду, що цар не хоче ніякої ціни[a] за наречену, лише крайню плоть сотні филистимлян, щоб помститися царевим ворогам». Саул замислив таке, щоб Давид загинув від рук филистимлян.

26 Коли слуги передали слова Саула Давидові, він зрадів, що стане зятем царя. Ще до того, як скінчився призначений час, 27 Давид зі своїми воїнами пішов війною на филистимлян і вбив двісті[b] чоловік. Він прихопив їхню крайню плоть і виклав усе перед царем, щоб стати його зятем. Довелося Саулові віддати свою дочку Міхал за нього.

28 Коли Саул зрозумів, що Господь був з Давидом, а його дочка Міхал любить Давида, 29 ще більше почав його боятися і став його ворогом на все життя.

30 Филистимські полководці й далі нападали, але щоразу Давид виявлявся кмітливішим, ніж будь-який інший воєначальник Саула. Його ім’я стало дуже шанованим.

Read full chapter

Footnotes

  1. 18:25 ціни Тобто «викуп».
  2. 18:27 двісті У деяких древньогрецьких текстах—«сто».