Add parallel Print Page Options

І послав Давид військо: третину під командуванням Йоава, третину очолив брат Йоава Авішай, син Зеруї, а ще третину—Іттай ґіттійський. Цар сказав воїнам: «Безперечно, я також піду з вами».

Але воїни відповіли: «Ти не повинен іти, бо якщо нас змусять утікати, на нас не звернуть уваги. Навіть якщо половина воїнів загине, їм усе одно. Але ж ти вартий десяти тисяч таких, як ми.[a] Було б краще, якби ти підтримав нас у місті».

Цар відповів: «Я зроблю все так, як ви вважаєте за краще». От і став цар біля брами, а всі воїни повиходили з міста загонами по сто й тисячу чоловік.

Read full chapter

Footnotes

  1. 18:3 Навіть якщо… як ми Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких та латинських текстах. Древньогебрейські переклади мають «Не слід хвилюватися, бо нас тут десять тисяч».