Add parallel Print Page Options

33 Цар завів жалобну пісню, відправляючи похорон Авнера:

«Чи слід було Авнеру гинути, як помирає безбожник?
34     Не зв’язані були у тебе руки,
    і ноги не закуті у кайдани.
Ти впав, як гинуть від руки неправедних людців».

Увесь народ знову заголосив над ним. 35 Потім усі прийшли до Давида й почали його умовляти щось з’їсти. Але Давид заприсягнувся, мовивши: «Нехай Господь якнайсуворіше обійдеться зі мною, якщо я візьму хоч крихту хліба, будь-що до заходу сонця!»

Read full chapter