Add parallel Print Page Options

30 Решта втекла до міста Афека, де мур обвалився на двадцять сім тисяч із них. І Бен-Гадад утік до міста й сховався там у внутрішніх кімнатах.

31 Його урядовці сказали йому: «Слухай, ми чули, що царі дому Ізраїльського милостиві. Давай підемо до царя Ізраїлю в підперезаній волосяниці і з мотуззям навколо голови[a]. Може, він врятує твоє життя».

32 Одягнувши волосяниці й мотуззя навколо голови, вони пішли до царя Ізраїлю і сказали: «Твій слуга Бен-Гадад каже: „Прошу, залиш мене живим”».

Цар відповів: «Він іще й досі живий? Він—мій брат[b]».

Read full chapter

Footnotes

  1. 20:31 підперезаній… голови В ознаку того, що вони скорилися, та готові здатися.
  2. 20:32 брат На той час люди, котрі укладали мирні договори, вважалися однією родиною, тому й називали один одного «братами».