Даниил 4:1-18

Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version

Сон Навуходоносора про Дерево

4 Цар Навуходоносор послав листа народам, племенам, людям усіх мов, що живуть у всьому світі:

Мир вам!

² З радістю оповіщаю вас про чудесні знамення та дива, що їх Всевишній Бог зробив для мене.

⁴ Я, Навуходоносор, жив спокійно у своїм палаці, в задоволенні та процвітанні. ⁵ Мені приснився сон, що налякав мене. Коли я лежав на ложі, образи та видіння, що промайнули в моїй голові, збентежили мене. ⁶ Тож я наказав привести до мене всіх мудреців Вавилону, щоб розтлумачити мені цей сон. ⁷ Коли чародії, віщуни, астрологи^[a] та ворожбити прийшли, я розповів їм сон, але вони не змогли його розтлумачити.

⁸ Нарешті, прийшов до мене Даниїл, і я розповів йому сон. (А звуть його також Валтасар, ім’ям мого бога, бо в ньому дух святих богів). ⁹ Я сказав: «Валтасаре, головний над чародіями, я знаю що дух святих богів у тобі й жодна таємниця не складна для тебе. Ось мій сон, розтлумач його мені. ¹⁰ Ось видіння, які я бачив, лежачи на ложі: дивлюся я, аж ось переді мною посеред землі стоїть дерево. Висота його була неймовірна. ¹¹ Воно виросло велике і сильне, і верхівка його торкалася неба. Видно його було з усіх кінців землі. ¹² Листя його було гарне, плоди—рясні, і їжі на ньому було для всіх. Під ним дикі звірі знаходили притулок, і птахи жили на його вітті, усі живі істоти мали з нього поживу.

¹³ У видіннях я бачив, лежачи на ложі, як святий посланець, Ангел, зійшов до мене з неба. ¹⁴ Він гукнув дужим голосом: „Зрубай дерево і пообрубуй його гілля, пообривай листя й порозкидай плоди. Хай звірі повтікають з-під нього, а птахи порозлітаються з віття його. ¹⁵ Але хай пень та коріння, скуті залізом та бронзою, лишаються в землі, серед трави польової. Нехай його кропить роса небесна, і хай воно живе разом зі звіриною серед рослин земних. ¹⁶ Хай розум його людський зміниться і хай дадуть йому розум звірячий, доки не минуть для нього сім років. ¹⁷ Це рішення передане з посланцями, святі Ангели оголосили цю постанову, щоб усе живе довідалося, що Всевишній панує над царствами людей і дає їх кому захоче, і ставить над ними найпокірливішого з людей”.

¹⁸ Це той сон, який я, цар Навуходоносор, бачив. Тепер, Валтасаре,^[b] скажи мені, що він означає, бо ніхто з мудреців мого царства не зміг мені цього розтлумачити. А ти можеш, бо в тобі дух святих богів».