Add parallel Print Page Options

Казан і м’ясо

24 Дев’ятого року, десятого місяця, на десятий день[a] виходу, слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, запиши це число, цю саму дату, бо саме в цей день цар Вавилону оточив Єрусалим. Розкажи цьому бунтівному дому притчу, яку Господь Бог говорить:

„Постав казан на вогонь,
    постав і наповни водою.
Поклади в нього м’яса шматки
    всі добірні шматки: стегно й лопатку.
    Наповни його найкращими кістками.
Візьми добірних овець із отари.
    Склади під казаном дрова.
Вари ті шматки м’яса,
    вари їх, доки навіть кістки не упріють”.

Бо ось що Господь Бог говорить:
„Горе місту кровопролиття Єрусалиму,
    немов казанові, вкритому зараз іржею,
    який вичистити неможна!
Тож витягни м’ясо шматок за шматком,
    але не дозволяй священикам їсте це м’ясо,
    тому що вкрито воно іржею.
Бо кров, що пролито у місті,
    лишається на ній.
Він вилив її на голу скелю,
    не на землю, де б укрив її порох[b].
Щоб розбурхати гнів
    і помститися за смерть невинних.
Я вилив її кров на голу скелю,
    щоб не припорошилася вона”.

Тож ось що Господь Бог говорить:
    „Горе місту кровопролиття!
Складу Я високо дрова
    для вогнища великого.
10 Тож поклади дров під казаном
    і запали вогонь.
Звари добре м’ясо, приправлене прянощами,[c]
    і хай кістки зімліють.
11 Тоді постав порожній казан на вуглини,
    хай стоїть, доки не розжариться,
доки мідь[d] його не засвітиться,
    щоб бруд у ньому розтопився
    і щоб іржа вигоріла.

12 Та марні всі зусилля народу Єрусалима,
    бо плями іржі нічім не змити.
Тільки полум’я покарання
    виведе гидотні плями.

13 Я намагавсь очистити тебе
    від бруду твого гріха,
а ти від своєї нечистоти не очищалася і не очистишся,
    аж доки Я не зжену Свій гнів на тобі”».

Read full chapter

Footnotes

  1. 24:1 Дев’ятого… день Очевидно, йдеться про 15 січня 588 року до Р. Х. Того дня вавилонський цар Навуходоносор почав наступ на Єрусалим.
  2. 24:7 вилив… порох Закон Мойсея навчав, що коли хтось вбивав тварину для їжі, то він мусив вилити кров на землю, та укрити її порохом. Див.: Лев. 17:1-16 та Повт. Закону 12:1-25. Це було ознакою того, що життя тварини поверталося Господу. Якщо ж цього не траплялося, то це вважалося вбивством. Див.: Бут. 4:10, Йов 15:18 та Іс. 26:21.
  3. 24:10 приправлене прянощами У древньогебрейських рукописах значення цього словосполучення незрозуміле.
  4. 24:11 мідь Або «брудні плями».