Beginning
Пророцтво про Ефіопію
18 Подивіться на країну, наповнену дзижчанням крилатих комах, землю за далекими ефіопськими річками, 2 що посилає гінців через море в очеретяних човнах.
Гінці, швидкіше поспішайте
до високих людей з виголеними щоками.
Поспішіть до цього народу,
якого всі навкруги бояться,
до цього могутньої роду,
який перемагає всіх інших
і чиї землі порізані річками.
3 Усі мешканці світу! Вся людність на землі!
Чекайте, коли затріпоче прапор над пагорбами!
Наслухайте, коли заспіває сурма!
4 Бо Господь сказав мені:
«Спокійно спостерігатиму звідси, з Моєї Оселі[a],
як під час тремтливої спеки сонячного дня,
як під час задушливої спеки жнивного дня.
5 І от іще до жнивної пори, коли опадає цвіт,
іще до того, як з квіток виростуть налиті соком грона,
розлоге галуззя обрізане буде ножами,
а паростки посічені.
6 Виноградники дістануться
хижим птахам та дикому звіру.
Влітку хазяйнуватимуть там хижі птахи,
а взимку шукатимуть поживу там дикі звірі».
7 Тоді Господу Всемогутньому піднесуть дарунки високорослі й ніжношкірі люди—могутній народ, що перемагає інші народи і земля якого посічена ріками, у те місце імені Господа Всемогутнього, що зветься горою Сіон.
Пророцтво про Єгипет
19 Ось послання[b] про Єгипет.
Погляньте, Господь наближається до Єгипту
на швидкоплинній хмарині.
Затремтять від страху боввани єгипетські,
а люди єгипетські втратять мужність.
2 Господь говорить: «Я зроблю так,
що єгиптяни підуть одне на одного.
Піде брат на брата, сусід воюватиме з сусідом,
міста битимуться з містами,
царства винищуватимуть царства.
3 Єгиптяни занепадуть духом,
Я зруйную їхні наміри.
І почнуть вони звертатися за порадою
до бовванів та чарівників, віщунів та гадалок,
та їхні поради будуть нікчемні».
4 Володар, Господь Всемогутній, говорить:
«Я віддам Єгипет у руки жорстокого володаря,
могутній цар буде ними правити».
5 Пересохнуть води в морі,
випарується й висохне Ніл.
6 Канали смердітимуть,
потоки Єгипту поступово пересохнуть,
зігниють усі водорості.
7 Все, що росло вздовж берегів Ніла,
все, насаджене по берегах ріки Ніл, висохне,
розвіється за вітром і щезне.
8 Рибалки сумуватимуть, ридатимуть усі,
хто гачки закинув у Ніл, заслабнуть усі,
хто сіті по річці розставляв.
9 У розпачі будуть усі,
хто тче полотно й чеше льон.
10 Впадуть основи водосховищ,
засумують ті, хто заробляв собі на життя,
доглядаючи за ними.
11 Які нерозумні управителі Зоана[c]!
Мудрі дорадники фараона дають недоречні поради.
Як можете ви говорити фараону:
«Я—мудрець, нащадок древніх царів?»
12 Де твої мудреці, Єгипте?
Нехай вони довідаються й розкажуть тобі,
що Господь Всемогутній задумав з Єгиптом зробити.
13 Правителі Зоана стали дурнями,
володарів Мемфіса[d] ввели в оману.
Завели Єгипет на манівці князі єгипетських племен.
14 Господь замакітрив голови їхнім правителям.
І вони повели Єгипет манівцями,
немов ті п’яниці, що ледь на ногах тримаються,
ковзаючись у своєму блювотинні.
15 Ніхто нічого вже не зможе зробити для Єгипту,
хоч би ким він був: головою чи хвостом,
пальмою чи очеретом[e].
16 Єгипет буде тоді, мов ті жінки, яких легко злякати. 17 Господь Всемогутній занесе руку для покарання, і затремтить Єгипет, бо земля Юди принесе в Єгипет жах. При одній згадці про Юду всі тремтітимуть від страху через те, що Господь Всемогутній задумав з Єгиптом вчинити. 18 П’ять міст говоритимуть тоді ханаанською мовою[f], і пообіцяють вони йти за Господом Всемогутнім. Одне з тих міст зватиметься «Містом руїни»[g].
19 У ті часи у центрі єгипетської землі стоятиме вівтар Господу, а на кордоні Єгипту—пам’ятник на честь Господа. 20 Це буде знаменням, свідченням для Господа Всемогутнього в Єгипті. Коли єгиптяни звернуться до Господа по допомогу, захист від гнобителів, Він їм пошле спасителя, захистить і порятує. 21 Господь стане знаним у Єгипті, Єгипет у ту пору пізнає Господа й почне поклонятися Йому, приносячи пожертви й дари, складаючи обітниці[h] й дотримуючись їх.
22 Господь покарає Єгипет, а потім простить, і єгиптяни повернуться до Господа. Він відгукнеться на їхні молитви і зцілить їх. 23 На той час люди прокладуть дорогу від Єгипту до Ассирії. Ассирійці ходитимуть у Єгипет, а ті—в Ассирію. І будуть обидва народи працювати разом[i].
24 Тоді Ізраїль приєднається до Єгипту й Ассирії. Це буде благословенням для землі. 25 Господь Всемогутній благословить їх і скаже: «Благословенний ти, народе Єгипту й Ассирії, творіння рук Моїх, Ізраїлю, мій спадок».
Ассирія переможе Єгипет та Ефіопію
20 Сталося це того року, коли посланий царем Сарґоном[j], Тартан[k] підійшов до Ашдода й завоював його. 2 У той час Господь говорив устами Ісаї, сина Амоса. Він сказав: «Піди й зніми з себе волосяницю жалобну, скинь сандалії з ніг». Так і зробив Ісая, ходив босий, голий.
3 Тоді Господь мовив: «Раб мій Ісая ходив неприкритий і босий три роки. Це було знаменням для Єгипту та Єфіопії. 4 Цар Ассирії також виведе полонених з Єгипту та вигнанців з Єфіопії: молодих і старих, неприкритих і босих, з голими сідницями, щоб зганьбити Єгипет. 5 Вони будуть налякані й присоромлені, бо вірили в Єфіопію й пишалися Єгиптом. 6 Скажуть тоді люди, що живуть біля моря: „Погляньте, що сталося з тими, кому ми довіряли, до кого бігли по допомогу, сподіваючись, що вони спасуть нас від царя ассирійського”». Як же ми врятуємося?
Пророцтво про Вавилон
21 Ось послання[l] про Приморську пустелю[m]:
Щось насувається з пустелі, з землі страшної,
немов піщана буря все змітає в Неґеві.
2 Мені було страшне видіння:
Я бачив тих, хто зраджує і продає тебе,
і тих, хто загрібає твоє багатство.
Еламе, піднімися й відсіч дай,
їх оточи й розбий, Мидіє!
Я покладу кінець твоїм тяжким зітханням.
3 Тому і обважніло тіло моє болем.
Мов породіллю корчить мене біль.
Ятрить мене усе, що я почув,
жахає все, що я побачив.
4 Гучно б’ється серце, і жах мене проймає,
приємний вечір переріс у страхітливу ніч.
5 Поставте стіл,
розстеляйте скатертину, їжте й пийте.
Воєначальники, вставайте!
Промасліть, приготуйте всі щити до бою.
6 Бо мій Володар каже:
«Піди й постав сторожу в місті,
нехай тобі доповідає про все, що бачить.
7 Коли побачить колісниці й вершників попарно,
чи на ослах, чи на верблюдах,
нехай гарненько пильнує».
8 І закричав спостерігач[n]:
«Володарю! Щоденно я на вежі стежу.
Щоночі я стою на варті.
9 Поглянь, ось наближається людина в колісниці,
запряженій двійкою коней».
А потім знову закричав:
«Вавилон пав, пав!
Розкидано бовванів по всій землі».
10 Мій народ був битий, мов на току зерно.
Я кажу те, що чув від Господа Всемогутнього,
що Бог Ізраїлю мені сказав.
Пророцтво про Едом
11 Ось послання про Думу[o]:
Гукає хтось мені з Сеїра[p]:
«Стороже, скільки ночі ще зосталось?
Чи далеко ще до ранку?»
12 І варта їм відповідає:
«Приходить ранок, але й ніч приходить».
Якщо ви хочете спитати,
то поверніться[q] знову і спитайте.
Пророцтво про Аравію
13 Ось послання про Аравію:
Деданський караван заночує в оазах аравійських.
14 Несіть води, щоб напувати спраглих,
ви, мешканці країни Теми,
зустріньте втікачів і хлібом, й сіллю.
15 Вони втекли від неминучого меча,
від лука тятиви пругкої, від битви запеклої.
16 Ось що сказав мені мій Володар: «За один рік (як наймит його рахує), слава Кедара пощезне. 17 Уціліє зовсім мало лучників, а воїнів Кедара[r]—іще менше». Так сказав Господь, Бог Ізраїлю.
Пророцтво про Єрусалим
22 Сумне послання[s] про долину З’яви[t]:
Що з вами сталося, чому ви всі
піднялись на дахи, покрівлі?
2 О, місто гомінке, вируюче й веселе місто.
Хто був убитий тут, не від меча загинув,
не впав, підкошений, в борні.
3 Усі правителі твої втекли,
хоч і без луків, їх в полон забрали.
Усіх, кого знайшли, разом схопили,
хоч як далеко утекли вони.
4 Тому я й кажу: «На мене не дивіться,
наплакатися дайте вволю гірко.
Загинув мій народ,
тож утішать мене не поспішайте».
5 Тому що Всемогутній Бог, Володар,
обрав день «Руїни»,
коли долина З’яви побачить заколоти й сум’яття,
зруйновані міські мури,
почує крики про допомогу в горах.
6 Еламські вершники і воїни на колісницях налаштували стріли,
а солдати з Кира приготували щити.
7 Ваші найкращі долини заповнили колісниці,
вершники зайняли позиції в брамах.
8 Ворог зруйнував захисний мур Юдеї.
Тож ви шукали зброю в Лісовому палаці,
щоб оборонятися.
9 Ви побачили, що в стінах Давидового міста
з’явилося багато проламів.
І ви зібрали воду в нижньому водосховищі.
10 Ви порахували будинки Єрусалима
і розібрали деякі з них,
щоб укріпити міські вали тим камінням.
11 Між двома стінами ви влаштували водозбірник,
щоб затримати воду, яка текла зі старого ставу.
Але ви не зверталися до Того,
Хто це місто заснував, ви не помітили Того,
Хто в давнину його створив.
12 Того дня Господь Всемогутній
закликав оплакувати й тужити,
голити голови в жалобі й носити волосяниці[u].
13 Але погляньте, що діється навкруги:
всі святкують і веселяться,
биків та молодих ягничок ріжуть.
Їдять те м’ясо, заливаються вином,
і кажуть: «Нумо ж їсти й пити,
бо завтра ми загинемо».
14 Господь Всемогутній мені це розповів:
«До смерті вам не проститься цей гріх».
Пророцтво про Шевну
15 Мій Володар, Господь Всемогутній наказав ось що: «Піди до Шевни, керуючого палацом. 16 Спитай його: „Що ти тут робиш? Хто дозволив тобі тут жити, викрешувати собі гробницю?” Він на узвишші споруджує собі гробницю! Видовбує в скелі собі спочивальню!
17 Послухай-но, Господь тебе викине звідси, сильний чоловіче! Він тебе міцно вхопить. 18 Потім скрутить тебе добряче й викине, мов м’яч, у розкриті долоні чужої країни. Там ти й згинеш, твої славні колісниці будуть ганьбою в оселі твого господаря. 19 Я прожену тебе з роботи, тебе виштовхають з посади.
20 Я покличу слугу Свого Еліакима, сина Гилкії. 21 Вберу Я його в твої шати, підпережу його твоїм паском урочистим і передам йому владу твою. Він стане батьком[v] народу, який живе в Єрусалимі, домі Юдеї. 22 Ключ від дому Давидового Я почеплю йому на плечі. Те, що він відчинить, ніхто не зачинить, а що замкне, ніхто не відімкне. 23 Він стане мовби почесним престолом для батькового дому, Я посаджу його в надійному місці, мов цвях, який вганяють у тверде. 24 Уся слава його батьківського дому залежатиме від нього, його нащадків і паростків, усі великі й малі будуть від нього залежати, увесь дрібний посуд: від чашок до глечиків».
25 Тоді кілок, міцно вбитий у надійне місце, розхитається і впаде, зламаний. Все, що на ньому трималося, буде загине, бо так сказав Господь Всемогутній.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International